Премія В'ячеслава Чорновола - за прямостояння
Наш земляк, професор Микола Тимошик із рук першого заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдана Червака отримав особливу нагороду – Диплом лавреата премії імені В’ячеслава Чорновола. Премія вручається за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики.
Премія присуджена за книгу - дослідження «ТОТАЛІТАРНА ЖУРНАЛІСТИКА: Доба радянізації та змосковлення України». Книгу, що має 520 сторінок написав, що називається, на одному подиху, за документами архівів та матеріалами преси, - говорить автор. - Їх збирав і осмислював упродовж багатьох років свого буття в практичній і науково-навчальній журналістиці.
Микола Тимошик пише: "Парадоксальність воловодів моєї професійної долі полягає в тому, що урочиста церемонія вручення цієї престижної нагороди (її ще називають українською Пулітцерівською премією) відбувалася в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Саме там, де 15 літ тому владні опоненти з цього ж університету мене пробували дискредитувати і таки витіснили. За ініціативою тодішнього директора Інституту професора В. Різуна та тодішнього ректора університету Л. Губерського.
За що мене нагородили сьогодні ?
Власне за те, за що п'ятнадцять років витіснили з рідного університету. Отож, за прямостояння, за здатність називати речі своїми іменами, за принципову позицію, чесність і результативність у професії, що є суголосним житейському чину В’ячеслава Максимовича"….
Лавреату болить непорядність і він справедливо вимагає сатисфакції: "Переконаний: про цю непорядну сторінку історії Інституту журналістики червоного університету з організованим саме Різуном фальшуванням результатів голосування таки буде написана правдива сторінка. Бо не визнане і не покаране зло посилює свою дію, а поглумлена правда звужує своє буття, знесилюється. Сподіваюся, совість спонукатиме заговорити про це правдиво й чесно тих із колег, хто мав би тоді не промовчати, зосібно недавні попутниці-однодумці професорки Teтяна Приступенко та Наталя Сидоренко. Адже щодень вчимо юних Журналістиці, а не хімії…"
"Сіверщина" щиро вітає земляка і свого автора та бажає Перемоги!
Василь ЧЕПУРНИЙ
Премія присуджена за книгу - дослідження «ТОТАЛІТАРНА ЖУРНАЛІСТИКА: Доба радянізації та змосковлення України». Книгу, що має 520 сторінок написав, що називається, на одному подиху, за документами архівів та матеріалами преси, - говорить автор. - Їх збирав і осмислював упродовж багатьох років свого буття в практичній і науково-навчальній журналістиці.
Микола Тимошик пише: "Парадоксальність воловодів моєї професійної долі полягає в тому, що урочиста церемонія вручення цієї престижної нагороди (її ще називають українською Пулітцерівською премією) відбувалася в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Саме там, де 15 літ тому владні опоненти з цього ж університету мене пробували дискредитувати і таки витіснили. За ініціативою тодішнього директора Інституту професора В. Різуна та тодішнього ректора університету Л. Губерського.
За що мене нагородили сьогодні ?
Власне за те, за що п'ятнадцять років витіснили з рідного університету. Отож, за прямостояння, за здатність називати речі своїми іменами, за принципову позицію, чесність і результативність у професії, що є суголосним житейському чину В’ячеслава Максимовича"….
Лавреату болить непорядність і він справедливо вимагає сатисфакції: "Переконаний: про цю непорядну сторінку історії Інституту журналістики червоного університету з організованим саме Різуном фальшуванням результатів голосування таки буде написана правдива сторінка. Бо не визнане і не покаране зло посилює свою дію, а поглумлена правда звужує своє буття, знесилюється. Сподіваюся, совість спонукатиме заговорити про це правдиво й чесно тих із колег, хто мав би тоді не промовчати, зосібно недавні попутниці-однодумці професорки Teтяна Приступенко та Наталя Сидоренко. Адже щодень вчимо юних Журналістиці, а не хімії…"
"Сіверщина" щиро вітає земляка і свого автора та бажає Перемоги!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |