Поверніть нам країну!
Поверніть нам країну: сигнал, який еліти не зможуть ігнорувати
Події минулої суботи в Лондоні, коли сотні тисяч людей вийшли на вулиці під британськими прапорами та хрестами Святого Георгія, стали не лише масштабною акцією протесту, а й маркером глибинних змін у суспільних настроях Великої Британії та Європи загалом.
Ще кілька років тому критика масової міграції в британському публічному просторі була майже табуйованою і асоціювалася переважно з крайніми правими. Сьогодні ж імміграційне питання стало одним із головних у порядку денному — і для виборців, і для політичних партій різного спектра.
Мітинг «Об’єднаймо Королівство» зібрав не лише активістів правих рухів, а й велику кількість звичайних громадян — сім’ї, людей різних рас, віросповідань і віку.
І це важливий сигнал: протест проти неконтрольованої міграції перестав бути справою вузьких груп і перетворився на масовий рух. Крім закликів до збереження християнських основ британської культури, вимог щодо свободи слова була головна вимога - «повернути країну» — у сенсі відновлення контролю над кордонами та припинення масової міграції.
Оцінки чисельності учасників різняться — від 150 тисяч за даними поліції до кількох мільйонів за словами організаторів. Але незалежно від точних цифр, масштаб акції перевищує будь-які подібні заходи останніх років і свідчить про мобілізаційний потенціал теми.
Подібні настрої спостерігаються і за межами Британії. У Польщі, Німеччині, Швеції та інших країнах відбуваються масові акції проти політики відкритих кордонів. Лідери, які ще донедавна підтримували мультикультуралізм, змушені визнавати його обмеження та переглядати міграційні стратегії.
Польща: десятки міст провели протести проти міграційної політики ЄС.
Німеччина: канцлер Фрідріх Мерц визнав провал курсу відкритих кордонів.
Швеція: рекордно низькі показники надання дозволів на проживання у 2024 році.
Зростання підтримки партій та політиків, які виступають за жорсткіший контроль міграції свідчить про готовність виборців змінювати політичний ландшафт, а урядам коригувати політику.
Мітинг у Лондоні — не поодинокий спалах, а частина ширшого європейського тренду. Ігнорування або дискредитація таких рухів як «екстремістських» уже не працює: вони стали виразниками позиції значної частини громадян.
Контроль кордонів, питання культурної ідентичності та релігії, критика глобалістських підходів до міграції дедалі більше визначають сьогоднішній політичний порядок денний.
Дай Бог аби переміг здоровий глузд.
Але, що точно, то те, що мовчазна більшість більше не мовчатиме.
Сергій ЧАПЛИГІН
Події минулої суботи в Лондоні, коли сотні тисяч людей вийшли на вулиці під британськими прапорами та хрестами Святого Георгія, стали не лише масштабною акцією протесту, а й маркером глибинних змін у суспільних настроях Великої Британії та Європи загалом.
Ще кілька років тому критика масової міграції в британському публічному просторі була майже табуйованою і асоціювалася переважно з крайніми правими. Сьогодні ж імміграційне питання стало одним із головних у порядку денному — і для виборців, і для політичних партій різного спектра.
Мітинг «Об’єднаймо Королівство» зібрав не лише активістів правих рухів, а й велику кількість звичайних громадян — сім’ї, людей різних рас, віросповідань і віку.
І це важливий сигнал: протест проти неконтрольованої міграції перестав бути справою вузьких груп і перетворився на масовий рух. Крім закликів до збереження християнських основ британської культури, вимог щодо свободи слова була головна вимога - «повернути країну» — у сенсі відновлення контролю над кордонами та припинення масової міграції.
Оцінки чисельності учасників різняться — від 150 тисяч за даними поліції до кількох мільйонів за словами організаторів. Але незалежно від точних цифр, масштаб акції перевищує будь-які подібні заходи останніх років і свідчить про мобілізаційний потенціал теми.
Подібні настрої спостерігаються і за межами Британії. У Польщі, Німеччині, Швеції та інших країнах відбуваються масові акції проти політики відкритих кордонів. Лідери, які ще донедавна підтримували мультикультуралізм, змушені визнавати його обмеження та переглядати міграційні стратегії.
Польща: десятки міст провели протести проти міграційної політики ЄС.
Німеччина: канцлер Фрідріх Мерц визнав провал курсу відкритих кордонів.
Швеція: рекордно низькі показники надання дозволів на проживання у 2024 році.
Зростання підтримки партій та політиків, які виступають за жорсткіший контроль міграції свідчить про готовність виборців змінювати політичний ландшафт, а урядам коригувати політику.
Мітинг у Лондоні — не поодинокий спалах, а частина ширшого європейського тренду. Ігнорування або дискредитація таких рухів як «екстремістських» уже не працює: вони стали виразниками позиції значної частини громадян.
Контроль кордонів, питання культурної ідентичності та релігії, критика глобалістських підходів до міграції дедалі більше визначають сьогоднішній політичний порядок денний.
Дай Бог аби переміг здоровий глузд.
Але, що точно, то те, що мовчазна більшість більше не мовчатиме.
Сергій ЧАПЛИГІН
| Читайте також |
| Коментарі (0) |