Головна › Новини › КУЛЬТУРА
Помісні православні церкви
05-Січ-19 1014 5.0 2
Константинопольська православна церква. Традиційно вона посідає перше місце у структурі Вселенського православ'я. Згідно з рішенням другого Вселенського собору (Константинополь, 381 р.) Константинопольський єпископ посів друге місце по "честі" серед християнських єпископів після Римського. У православному світі й тепер його вважають "першим серед рівних".

Константинопольська кафедра виникла після заснування імператором Константином І нової столиці Римської імперії на місці малоазіатського містечка Візантії (друга чверть IV ст.).
Нині Константинопольська церква об'єднує до 65 тис. віруючих у Туреччині і біля 5 мільйонів за її межами. На території Туреччини вона має 6 єпархій, у країнах Західної Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралії - 23, а також 10 чоловічих та 2 жіночих монастирі. Кадри духовенства, церковних діячів та богословів готують Вища богословська школа в Брукліні та академія в Гаррісоні (США). До юрисдикції Константинопольської церкви належать також Фінляндська, Критська, Естонська автономні церкви та гора Афон у Греції.

Очолює її з 451 р. патріарх, влада якого не поширюється на керівників інших православних церков. При патріархові діють Священний Синод і робочі комісії. Офіційним друкованим органом є журнал "Ортодоксія".

Александрійська православна церква — одна з найстаріших, вважається батьківщиною чернецтва. Вже у II ст. у Єгипті була єпископська кафедра.

Нині Александрійська церква налічує близько 30 тис. віруючих, її юрисдикція розповсюджується на весь африканський континент. В Єгипті вона має 5 єпархій, близько 50 храмів та більш як 20 священиків, за його межами — 9 єпархій та понад 100 храмів. До складу церкви входять також 3 монастирі, Вища духовно-педагогічна семінарія, кілька шкіл, благодійне товариство. На основі бібліотеки Александрійського патріархату працює інститут східних досліджень. Офіційний друкований орган церкви — журнал "Пантенос".
Александрійський патріарх має титул Блаженнійшого папи і патріарха Александрійського і всієї Африки. Його резиденція знаходиться в м. Александрії.

Антіохійська православна церква.
Назва цієї древньої церкви походить від Антіохії, колишньої столиці Сирії, що була свого часу визначним центром християнського богослов´я, таємним місцем проведення соборів.
Нині вона має 22 єпархії: 6-у Сирії, 6 — у Лівані, 1 — в Іраку, 3 — в Туреччині та 6 — на американському континенті. Церква має близько 400 храмів, 20 монастирів, Бель-ментську духовну академію (поблизу Тріполі), семінарію та кілька коледжів. Видає 6 журналів та бюлетенів. Офіційний орган — журнал "Ан-Нахра".
Патріарх, який очолює церкву, має титул Блаженнійшого Патріарха Великої Антіохії і всього Сходу. Його резиденція знаходиться в столиці Сирії Дамаску. При патріархові діє Священний Синод, до складу якого входять правлячі архієреї.

Єрусалимська православна церква, хоч і посідає четверте місце у традиційному переліку помісних православних церков, вважається матір´ю всіх християнських церков. Адже саме вона сформувалася і діє в тій місцевості, де виникло християнство. З найдавніших часів на Єрусалимську церкву покладалися обов´язки по збереженню місць поклоніння християн.
До складу входять дві митрополії та одна архієпископія, 23 храми, 22 чоловічих та 5 жіночих монастирів. Найбільшим серед них є монастир св. Гробу. В ньому налічується біля 200 ченців.
Сінайська архієпископія, що входить до Єрусалимської церкви, має автономний статус і значну незалежність від верховної влади. її центром є монастир св. Катерини, що уславився бібліотекою рукописів та найрізноманітнішими історичними пам´ятками. Ігумен монастиря має єпископський сан і титул Архиєпіскопа, має 15 подвір´їв у Єгипті, Туреччині, Греції, Лівані та на о.Кіпр. Усього, за церковними джерелами, Єрусалимська церква має понад 50 тис. віруючих. Офіційне видання — журнал "Новий Сіон".

Російська православна церква.
Її розвиток і виникнення нерозривно пов’язані з Києвом, через який розповсюджувалась віра православна. Автокефальний статус був наданий в результаті інтриг царя та під примусом. Томосу про автокефалію церква не має.
Вважається найбільшою, але після визнання української церкви цей статус буде втрачено.
Очолює церкву патріарх, який керує разом із синодом. Число вірних встановити неможливо, оскільки навіть на двунадесяті свята приходить в самій Росії дуже мало людей. До її складу входять Білоруський екзархат, храми в Молодові, Казахстані та інших пострадянських республіках.

Грузинська православна церква має історію від початку розповсюдження християнства на цій території в IV ст. Активна християнізація населення, а згодом і конституювання церковної структури пов´язуються з іменами св.Ніни та грузинського царя Міріана.
Відповідно до Георгієвського трактату 1783 р. Грузія увійшла до складу Російської імперії, а Грузинська православна церква була підпорядкована Священному Синоду. її глава одержав звання члена Синоду. З часом посаду католікоса було скасовано, оскільки на території Грузії у 1811 р. утворено Грузинський екзархат. Лише після Лютневої революції місцеве духовенство відновило автокефалію своєї церкви. Московська патріархія визнала автокефалію Грузинської православної церкви лише 1943 р. Нині у церкви 15 єпархій, що об´єднують біля 300 громад. Кадри духовенства готуються у Мцхетській духовній семінарії та духовній академії. Керує церквою католікос з титулом Святійший і Блаженнійший Католікос — Патріарх усієї Грузії, Архиєпископ Мцхетський і Тбіліський. При ньому діє Священний Синод* що складається з усіх правлячих архієреїв та патріаршого вікарія. Офіційний орган — "Джвари Вазиса" ("Хрест виноградної лози").

Сербська православна церква бере свій початок від IX ст., коли на прохання світських правителів сюди було направлено грецьких священиків. Утворення Сербської єпархії датується останньою чвертю IX ст. У 1219 р. Сербська церква вже визнається автокефальною, а з 1346 р. — патріархією. Однак невдовзі розквіт церкви змінився її занепадом, оскільки наприкінці XIV ст. Сербія підпала під владу турків. Сербська церква підпорядковується Константинопольському патріарху аж до 1557 р. Проіснувавши потім ще два століття як самостійна одиниця у структурі вселенського православ´я, вона знову потрапляє в залежність від Константинополя, ставши при цьому митрополією. Лише 1879 року Сербська церква повертає собі автокефалію.
Сербська православна церква на території колишньої Югославії мала 21 єпархію в Югославії та 7 за її межами. В її складі — близько 2,3 тис. храмів, більш як 1,5 тис. священиків, 180 монастирів та близько 8 млн. віруючих. Священиків готують богословський факультет Белградського університету та чотири семінарії.
Очолює церкву з титулом Патріарх Сербський, Архієпископ Печський, Митрополит Белграде"-Карловацький. Його резиденція міститься у Белграді. Вища церковна влада — Архієрейський Синод у складі патріарха та чотирьох єпархіальних архієреїв. Офіційний друкований орган — журнал "Гласник".

Румунська православна церква — одна з найбільших православних церков — об´єднує близько 16 мільйонів віруючих. її історична доля пов´язана з іноземним поневоленням та залежністю від Константинопольського патріархату. Початок християнства на території сучасної Румуни відноситься до V ст., в XIV ст. тут утворюються дві митрополії, але автокефальною Румунська православна церква стала лише в 1865 р. завдяки процесові об´єднання князівств Валахії та Молдови, що завершився в 1862 р. утворенням Румунської держави.
З 1919 року Румунська церква має статус патріархату. її патріарх має титул Блаженнійшого патріарха всієї Румунії, Намісника Кесарії Каппадокійської, митрополита Унгро-Влахійського, архієпископа Бухарестського. Його резиденція знаходиться в Бухаресті.
На території Румунії церква має 13 єпархій, що об´єднані у 5 митрополій. Юрисдикція Румунської православної церкви поширюється на православних румунів, що проживають у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки, Австралії та Нової Зеландії.
Структурні підрозділи Румунської православної церкви з різним статусом є у США, Угорщині та колишній Югославії. З 1972 р. до н складу на правах єпископської автономії входить так звана Французька православна церква з кількома тисячами своїх прихильників. Загалом церква має понад 8 тис. храмів, 133 монастирі. Офіційними друкованими органами церкви є журнали "Румунська православна церква", "Православ´я" та "Богословські дослідження". Крім суто релігійних, Румунська православна церква виконує ще й державно-політичні функції, оскільки юридично не відокремлена від держави.

Болгарська православна церква.
У відповідності з церковними джерелами християнство на території сучасної Болгарії почало розповсюджуватися з найдавніших часів і одержало тут інститу-ційне оформлення. Однак масове хрещення відбулося 864 р. за царя Бориса, який доклав чималих зусиль для автокефалії Болгарської церкви. У 870 р. їй було надано автономію в рамках Константинопольського патріархату. Автокефальною церква стала лише в 919 р. завдяки зміцненню державної незалежності Болгарії періоду першого царства.
Болгарська церква налічує понад б млн віруючих. На території Болгарії має 11 єпархій, майже 3200 храмів, понад 120 монастирів. У Софії діють духовна академія та семінарія. За межами Болгарії у неї єпархії є в США і Канаді, Південній Америці і в Австралії, кілька парафій в Угорщині, Румунії та Австрії. У Стамбулі знаходиться Болгарське церковне намісництво, а в Москві - Болгарський двір. Офіційний орган церкви - журнал "Церковний вісник".

Кіпрська православна церква — провідна релігійна організація, що діє на території Кіпру поряд з ісламськими, католицькими та протестантськими інституціями. За церковною традицією Кіпрська церква належить до апостольських. Греки-кіпріоти вважають засновником своєї церкви апостола Варнаву, а початком ЇЇ існування — 47 рік. Незалежність Кіпрської церкви було визнано лише в 431 р. на Ефеському соборі й підтверджено Константинопольською церквою в 488 році.
Глава церкви має титул Блаженнійшого Архієпископа Нової Юстиніани і всього Кіпру. Його резиденція міститься в столиці республіки Нікосії. До складу Синоду, що діє при патріархові, входять усі правлячі архієреї. Церква має понад 400 тис. віруючих. До ЇЇ складу входить 6 єпархій, понад 500 храмів, 6 чоловічих та 9 жіночих монастирів, діють понад 40 шкіл різноманітного профілю та духовна семінарія. Офіційний орган — журнал "Апостол Варнава".
Кіпрська православна церква є впливовою суспільною силою. Вона активна в політичному відношенні, також володіє четвертою частиною сільськогосподарських угідь, монополією на виробництво мінеральних добрив.
Елладська (грецька) православна церква посідає в православному диптиху 11 -е місце, хоча є апостольською. Така ситуація склалася завдяки історичній долі цієї церкви, що протягом понад 1100 років була складовою частиною Константинопольського патріархату. її розвиток як окремої одиниці почався лише в XIX ст., коли завдяки занепадові Османської імперії став можливий національно-визвольний рух поневолених нею народів. Повстання в Греції 1821 р. очолила православна ієрархія, його благословив архієпископ Патраський Герман.
Елладська церква має 77 єпархій, які з 1922 р. іменуються митрополіями, а всі правлячі архієреї мають титул митрополитів. До їх складу входить 7,5 тис. храмів та близько 200 монастирів. Територіально юрисдикція церкви розповсюджується на півострів Пелопоннес та материкову Грецію. Вищим керівним органом церкви с Священний Синод, що складається з усіх правлячих архієреїв. Підготовку церковних кадрів ведуть факультети при Афінському та Фессалонікійському університетах, а також сім богословських інститутів та вісім семінарій. Церква випускає чимало періодичних видань, серед них — офіційний орган Синоду "Екклесіа". Центр грецької православної церкви знаходиться в Афінах.

Албанська православна церква.
Перші згадки про росповсюдження християнства в Албанії належать до III ст. Однак цей процес та формування церковних структур йшов повільно. Перша єпископська кафедра була заснована тут лише в X ст.
Лише після одержання Албанією незалежності в 1932 р. церкву було проголошено автокефальною. Відомості про сучасний стан Албанської православної церкви надзвичайно бідні, що пояснюється ізоляціоністською позицією колишнього керівництва Албанії, яке очолював Е.Ходжа. Як відомо, він проголосив свою країну "атеїстичною державою", закріпивши це конституційним шляхом. Заборону на діяльність церкви було продиктовано не лише абсолютизованими догмами казарменого соціалізму, а й, певною мірою, реальною політичною ситуацією в країні. її керівництво обрало шлях адміністративного придушення церкви.

Польська православна церква. Масове розповсюдження християнства в Польщі датується 966 р. і пов´язане з ім´ям польського князя Мешко (Мечислава). Оскільки прийняття хрещення під проводом світської влади було реалізоване за латинським обрядом, то означені події поклали початок протистоянню на території нинішньої Польщі між католицизмом і православ´ям.
Перше проголошення автокефалії православної церкви в Польщі 1921 р. було зумовлене суто політичними причинами й не визнане Руською православною церквою, в юрисдикцію якої входило православне населення Польщі. Лише 1948 року їй було надано автокефалію, яку визнали інші православні церкви. Сучасна Польська православна церква налічує 5 єпархій, 21 благочиння та понад 200 парафій. Вона має три монастирі, 311 храмів і каплиць.
Підготовкою церковних кадрів займається Християнська богословська академія — вищий міжконфесійний навчальний заклад та духовна семінарія. Друковані видання — "Відомості Автокефальної Православної Церкви" — офіційний орган та газета "Тигоднік Подлескі". Очолює церкву архієрей, що має титул митрополита Варшавського і всієї Польщі. Його резиденція міститься у Варшаві.

Чехословацька православна церква.
Виникнення православ´я на території сучасної Чехії та Словаччини пов´язано з діяльністю просвітителів Кирила і Мефодія. Масове хрещення народів Великої Моравії почалося в 863 р. після прибуття туди солунських братів. Згодом ці землі стали ареною протиборства між католицизмом і православ´ям. На початку 20-х років XX століття туг виникла Чехословацька православна церква, що перебувала під юрисдикцією Сербської церкви. Першим єпископом відродженої церкви став Горазд (Павлик). В роки другої світової війни фашисти розгромили церкву, а єпископа Горазда стратили. Причиною була активна підтримка церквою антифашистського руху.
У повоєнний час почалося відновлення церковних структур та їх повноцінної діяльності. Спочатку було створено екзархат, а в 1951 р. проголошено автокефалію Чехословацької православної церкви. У наш час церква нараховує понад 150 тис. віруючих, близько 250 парафій, що об´єднані в 4 єпархії. Очолює церкву митрополит, що обирається на Соборі. При ньому діє Синод та Митрополича рада. Офіційний орган церкви — журнал "Голос православ´я". Резиденція митрополита знаходиться у Празі.

Українська православна церква вже сьогодні налічує 7 тисяч парафій і після завершення процесу об'єднання стане найбільшою православною церквою світу. Наразі її предстоятель має титул митрополита Київського і всієї України, але з часом, коли церква реально стане найбільшою, матиме і патрірший статус.
Діють богословська академії та ряд семінарій. В церкві насьогодні 60 архієреїв.



Теги:помісні православніі церкви, вселенське православ'я, Томос, автокефалія


Читайте також



Коментарі (2)
avatar
1
скажіть мені будь ласка - які православні церкви привітали церкву розкольників з її народженням, прости Господи!!! жодна !не кажіть дурниць!!! не канонічна нова секта об'єднаних розкольників !!!
avatar
2
Нової церкви ще нема - є лише митрополит, а статуту, реєстрації, митрополії, місцевих органів ще нема. Повідомлення про те, що до того, чого не створено, хтось приєднався, - не правда.
avatar