Освіта дошкільнят: нові методики

- Насправді дошкільній освіті завжди приділялася велика увага. Тому що в усі часи вона залишалася першою і найважливішою сходинкою у системі розвитку дитини. Інша справа, що сьогодні дошкільній освіті приділяється особливо велика увага. Передбачається, що в найближчому майбутньому Міністерство освіти та науки спільно з інститутами Академії педагогічних наук розпочне розробку нової стратегії навчання дітей дошкільного віку. І у зв’язку з цим надзвичайно важливо домогтися головного – щоб сучасна дошкільна освіта зберегла свою попередню цінну якість – щоб вона була зорієнтована на кожну дитину.
Дошкільна освіта розвивається особливим чином. Ми сьогодні не говоримо про навчання дітей. Ми говоримо про їх розвиток, про надання їм максимальних можливостей для цього.
Чому це так важливо? Та тому, що в ранньому віці закладаються основні освітні традиції і розвиваються основні дитячі потреби. Нашою наукою та зарубіжною практикою вже доведено – чим раніше починається розвиток, тим більш успішною стає дитина в дорослому житті. І чим раніше ми визначимо, у якому напрямку вона повинна розвиватися і якою має бути її освітня програма, тим швидше вона досягне свого потенційного рівня.
Сьогодні в усьому світі дошкільній освіті приділяється першочергова увага. Наприклад, така організація, як ЮНЕСКО, переконана, що дошкільна освіта повинна розвиватися повсюдно. Треба визнати, що в Україні це питання вирішується досить успішно: приблизно 57% дітей дошкільного віку відвідують дитячі сади. А це означає, що вони мають можливість отримувати ранній розвиток.
Сьогодні дошкільна освіта в усьому світі є провідником нових ідей. Таких ідей, які допомагають дитині (вибачте за тавтологію, але це дуже важливо) навчитися вчитися впродовж усього свого життя. І роль педагога, який не вчить, а допомагає вчитися, саморозвиватися, у цьому процесі стає вирішальною.

- У своїй роботі ви орієнтуєтеся на зарубіжний досвід. Як це може позначитися на якості вітчизняної дошкільної освіти, яка вже довела свою спроможність?
- Почну з головного – ми не змінюємо змісту вітчизняної освіти. Це державний стандарт. У своїх програмах, які реалізуємо спільно з педагогічною громадськістю, ми пропонуємо різні освітні методики. І всі вони накладаються на державний стандарт, на зміст нашої нинішньої освіти.
Найчастіша проектна діяльність ґрунтується на тому, що пропонуються нові, ще не використовувані в Україні методики, які в рамках проектів проходять процес адаптації. Їх не тільки перекладають з іноземних мов. Підключається великий колектив українських вчених, викладачів вищої школи, викладачів інститутів післядипломної освіти, педагогів-практиків, директорів шкіл. Вони апробовують методики, адаптують їх до змісту освіти таким чином, щоб вони стали вживаними в українському контексті. Так що ті міжнародні методики, які нашим Всеукраїнським Фондом «Крок за кроком» привносяться у дошкільну освіту, проходять дуже і дуже ретельну перевірку. При цьому враховується їх етичність, і навіть український менталітет.
Наведу такий приклад. Порівняно недавно в рамках одного з наших проектів був підготовлений посібник. Зарубіжні експерти запропонували ввести до нього такий розділ, як «Використання сучасних технічних засобів у дошкільній освіті». Йдеться про нові комп’ютерні методики. Як на мене, вони дуже цікаві та результативні. Але ми уважно проаналізували їх, порадилися з вітчизняними педагогами-практиками та вченими, і вирішили відкласти їх на потім. Тому що сьогоднішні технічні та технологічні можливості наших дитячих садків і початкових шкіл залишаються доволі обмеженими. Вони не дозволяють на повну міру використати дані зарубіжні напрацювання. Це означає, що навіть якщо ми їх сьогодні і запропонуємо ринку, то нема жодної впевненості в тому, що вони будуть використані на повну міру та в тому форматі, який забезпечить гарантований позитивний результат. А саме на нього у своїй роботі ми й орієнтуємося.
- Орієнтація на максимально позитивний результат – це правило роботи вашого проекту?
- Це стиль вже згаданого Всеукраїнського Фонду «Крок за кроком». Він відповідає за реалізацію нашого проекту, і паралельно веде ще кілька проектів, які стосуються дитячої тематики.
- Як на ваші дії реагує Міністерство освіти та науки, Академія педагогічних наук?

- Щоразу ми представляємо Міністерству освіти та науки, профільним інститутам Академії педагогічних наук проектні пропозиції для того, щоб вони дали свій висновок – наскільки наша робота зможе поліпшити ту чи іншу сферу освіти. Ці експертні оцінки ми надаємо й нашим партнерам, донорським організаціям для того, щоб вони теж побачили перспективу. І переконалися в тому, що ми отримаємо підтримку з боку державних органів, наукових кіл. Це вкрай важливо. Тому що без цього розраховувати на успіх не доводиться. Веду це до того, що весь цей час і з профільним міністерством, і з Академією педагогічних наук ми діємо узгоджено.

У своїй роботі ми також активно використовуємо ресурси місцевих відділів освіти. Постійно консультуємося з їх спеціалістами, залучаємо їх до роботи круглих столів. Простіше кажучи, перебуваємо з ними у постійному контакті.

- Хто генерував ідею необхідності впровадження у дошкільну освіту голландських методик?

- На нас вийшли голландські партнери і запропонували свої методики. Це – Університет прикладних наук «Фонтіс», професори, яким цікаві подібні міжнародні проекти. Вони дуже зацікавили нас тим, що захотіли допомогти Україні, поділитися з нами своїм досвідом роботи в дошкільних закладах. Так народилася ідея самого проекту для менеджерів та вихователів дитячих садків та початкових шкіл.

- Ваш проект здійснюється в окремих регіонах чи він охопив усю Україну?

- На початку наш проект проходив апробацію в трьох областях – Київській, Полтавській та Херсонській, - а вже потому поширився на всю Україну. Розпочали з того, що переклали методики і відправили їх у дошкільні заклади, в інститути післядипломної освіти, в педагогічні університети та інститути. Для нас важливо було, щоб вихователі, педагоги та менеджери ознайомилися з ними, зробили свої висновки, максимально пристосували до наших умов.

- І як ці методики були оцінені нашими фахівцями?
- Для експериментальної апробації були обрані учбові заклади, які вже певний час реалізують програму Всеукраїнського Фонду «Крок за кроком» - програму особистісної освіти. Або інші методики, спрямовані на особистісний розвиток дитини. Тобто, самий підхід, орієнтований на розвиток особистості дитини, для них був добре відомий. І ці навчальні заклади розуміли, як ці методики слід подати дітям, батькам, іншим педагогам, місцевій громаді.

Дещо інакше складалися справи в інших регіонах, де бракувало подібного досвіду. Багато педагогів-практиків не розуміли, навіщо потрібно вносити корективи до вже сформованої освітньої системи. Хоча з часом 90% педагогів все-таки продемонстрували інтерес до пропонованого матеріалу. 60% сказали, що дану технологію використовуватимуть частково. Як на мене, це дуже хороші показники. Ще кілька років тому про них навіть не доводилося мріяти.

- Чи вимагає впровадження нових методик додаткових витрат?
- За великим рахунком, ті форми роботи, які ми пропонуємо, не вимагають великих витрат. Бо йдеться про зміну педагогічної практики. Для того, щоб контактувати з дитиною на її рівні, розуміти її, не треба мати багато грошей. Тому впровадженням нових освітніх методик, навіть якщо це й голландські методики, ми не збираємося розорювати бюджети – не лише державні, але й сімейні. Адже часто подібні питання вирішуються за безпосередньої участі батьків. А вони, зауважу, як ніхто інший повинні бути зацікавлені в тому, щоб їх дітям у дошкільних закладах були створені належні умови для розвитку.

- Ваш проект уже завершує свою роботу. Чи означає це, що вам у недалекому майбутньому доведеться згорнути свою діяльність у цьому напрямку?
- Навпаки, ми маємо намір продовжити її. І навіть знаємо, чим конкретно будемо займатися. Насамперед, усім бажаючим пропонуватимемо спеціальну літературу, яку видали за гроші проекту. За допомогою нашого сайту підтримуватимемо зв’язок з усіма, хто зацікавлений у реалізації нових освітніх технологій. І, зрозуміло, шукатимемо нових фінансових донорів.

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»