Останній похід комуніста
Ми з ним рухаємося паралельно давно: ще коли я починав працювати в городянській районній газеті, Петро Шаповал уже керував у районі. І там йому чи то приписують, чи то справді було, що заїхав був на один хутір Невклянської сільради ( а голову там називають вождем лісових народів) і побачив як із пенька дим йде. Придивився: аж там землянка, у якій люди по черзі, як ото корів пасуть, женуть самогонку. Труба у пень виведена. А що – колгоспу на хуторі нема, жодної контори, відповідно начальство не шастає. А Шаповал якось доїхав – шуму було!
Найбільш яскраве розходження у нас було, коли він – комуністичний функціонер, а я – рухівець. І коли Союз гепнув, я став працювати в прес-службі обласної адміністрації, а Шаповала приткнули в якусь агроконтору. Тож він дивувався: «Як це вам вдалося розвалити таку систему – я ж знаю, що вас всього триста неформалів було в області». Він не розумів, що система згнила і впала.
А до того, коли Шаповала обрали першим секретарем обкому КПУ, пленум обкому вимагав від генерального секретаря ЦК КПРС Горбачова «захистити соціалістичні завоювання», «припинити нападки на комуністів». Не помогло. Цікаво, що газета обкому КПУ «Деснянська правда» була однією з небагатьох в Україні, яка надрукувала матеріали заколотників з ГКЧП. Що дало підстави Ігорю Юхновському та Миколі Поровському заявити – керівництво області (тобто Шаповал в першу чергу) підтримало путчистів.
Проте Петро Шаповал залишився комуністом. І гордо заявляв, що ніхто його з посади першого секретаря не знімав. Що не завадило йому при Кучмі керувати областю та поїхати послом у Білорусь і Киргизію.
Петро Шаповал, попри свої комуністичні переконання, був і є державником. Пам’ятаю як колись мені говорив – ось ти, мовляв, критикуєш мене, а це ж я добився, щоб штаб Північного оперативного командування був у Чернігові і направлений він проти Росії. Тепер же міністр оборони Саламатін, про що я вже писав у колонці редактора, послідовно знищує армію – он у прикордонній Луганській області вже нема жодної військової частини. Можливо, такий план готують і для нашої – принаймні, полк зв’язку точно ліквідовано, а частину у Гончарівську після виборів скоротять наполовину.
Петро Шаповал йде кандидатом на вибори у північному Корюківському окрузі. І цим створює напругу для провладного кандидата Ігоря Рибакова. Разом з Олегом Петровим вони псують карти влади. І це, до речі, теж ознака демократії, бо раніше тільки наші кандидати взаємопоборювали, а тепер і номенклатурні будуть змагатися між собою.
Запереживав і лідер комуністів Петро Симоненко, виступивши у Чернігові проти комуністів, які тільки носять партбілети. Адже Шаповал має таки більше шансів, ніж офіційний комуніст Лещенко.
Петро Шаповал 1948 року народження і ці вибори для нього, певно, останній похід у владу. З ним відійде ціла епоха. Час комуністів, які хотіли бути українцями. Та нічого у них не вийшло.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Найбільш яскраве розходження у нас було, коли він – комуністичний функціонер, а я – рухівець. І коли Союз гепнув, я став працювати в прес-службі обласної адміністрації, а Шаповала приткнули в якусь агроконтору. Тож він дивувався: «Як це вам вдалося розвалити таку систему – я ж знаю, що вас всього триста неформалів було в області». Він не розумів, що система згнила і впала.
А до того, коли Шаповала обрали першим секретарем обкому КПУ, пленум обкому вимагав від генерального секретаря ЦК КПРС Горбачова «захистити соціалістичні завоювання», «припинити нападки на комуністів». Не помогло. Цікаво, що газета обкому КПУ «Деснянська правда» була однією з небагатьох в Україні, яка надрукувала матеріали заколотників з ГКЧП. Що дало підстави Ігорю Юхновському та Миколі Поровському заявити – керівництво області (тобто Шаповал в першу чергу) підтримало путчистів.
Проте Петро Шаповал залишився комуністом. І гордо заявляв, що ніхто його з посади першого секретаря не знімав. Що не завадило йому при Кучмі керувати областю та поїхати послом у Білорусь і Киргизію.
Петро Шаповал, попри свої комуністичні переконання, був і є державником. Пам’ятаю як колись мені говорив – ось ти, мовляв, критикуєш мене, а це ж я добився, щоб штаб Північного оперативного командування був у Чернігові і направлений він проти Росії. Тепер же міністр оборони Саламатін, про що я вже писав у колонці редактора, послідовно знищує армію – он у прикордонній Луганській області вже нема жодної військової частини. Можливо, такий план готують і для нашої – принаймні, полк зв’язку точно ліквідовано, а частину у Гончарівську після виборів скоротять наполовину.
Петро Шаповал йде кандидатом на вибори у північному Корюківському окрузі. І цим створює напругу для провладного кандидата Ігоря Рибакова. Разом з Олегом Петровим вони псують карти влади. І це, до речі, теж ознака демократії, бо раніше тільки наші кандидати взаємопоборювали, а тепер і номенклатурні будуть змагатися між собою.
Запереживав і лідер комуністів Петро Симоненко, виступивши у Чернігові проти комуністів, які тільки носять партбілети. Адже Шаповал має таки більше шансів, ніж офіційний комуніст Лещенко.
Петро Шаповал 1948 року народження і ці вибори для нього, певно, останній похід у владу. З ним відійде ціла епоха. Час комуністів, які хотіли бути українцями. Та нічого у них не вийшло.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (2) |
| |