Олександер Кониський - трудівник, якого забули...

Звісно, це наслідок колоніальної підлеглості України, та від того не менш прикро: ми не знаємо своїх людей! Оно Віктор Татарин почав цікаву справу: про кожен день пише - хто народився, помер, які важливі події були цього дня... І про всіх є, а про нашого земляка прем'єра УНР Ісаака Прохоровича Мазепу - ніц. Та що Татарин, якщо навіть і на сайті Миколи Томенка "Рідна країна" - те ж саме...

Сьогодні - день народження Олександра Кониського, а багато хто про нього знає?! А може й не варто знати засновника Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, автора шикарної біографії "Тарас Шевченко - Грушівський", автора слів духовного гімну українців, засновника видавництва "Вік"? Тоді треба повторювати знамените, нав'язле в зубах питання Володимира Яворівського - що ж ми, мовляв, за народ такий...
Та народ ми нормальний, якби у нас нормальною була еліта, а не продавалася за чечевичну юшку, правда, Володимире Олександровичу?.

Олександер Кониський із хутора Переходівка біля Ніжина, якого вже й слідів нема.Та його можна вважати ніжинцем, бо саме в Ніжині пройшло його дитинство Вчився у Чернігівській гімназії і в "Черниговском листке" почав друкуватися.

Пишуть, що в сімейному житті був нещасливим. "Ага, - в'ідливо зауважував автор кандидатської про О.Кониського Олександр Мисюра (мабуть, єдина!), - що не завадило їм з дружиною народити чотирьох дітей" :)
Та й одружився він на багатій і все її багатство пустив на ...українські справи. Про них ви можете прочитати у Вікіпедії, я ж зверну увагу на одну річ.

Біографія Шевченка авторства Кониського має, як ви вже звернули увагу, приставку: Грушівський. Саме так найменували Тараса Шевченка у школі. Власне, тільки його дід Іван став Шевченком, а до того вони були Грушівські. І це підриває радянський міт про кріпака. Не буває Щось із Нічого, не може академік (ще й перший у Російській імперії у сфері гравюри) не мати за собою в роду потужного коріння, геть не кріпацького. Нагадую: це Правобережжя. І отже смію виснувати, що походив таки Шевченко із дрібношляхетського роду.

До речі, так як і Франко - його мати була шляхтянкою. Та й Яків, батько, був таки ковалем, а це в сільській ієрархії не абищо. Малий же Іван ріс у бабусі Людвиги, але це вже інша тема...

. І майже особисте :) Коли я займався декомунізацією - Іван Осадців порадив одну з вулиць назвати іменем Кониського. Що я й зробив, запропонувавши перейменувати вулицю Короткова. Тоді ще ціла дискусія виникла на комісії, оскільки учень Герарда Кузнєцова захищав від перейменування і цього красного партизана, на совісті якого репресії та спалення Корюківки, і гекачепіста Бєспалова... Але це точно інша історія. А вулиця Олександра Кониського в Чернігові є!

Василь ЧЕПУРНИЙ. Із майбутньої книги "Писано в домі під горіхом"