Ніжинські рекордсменки ЗНО вчитимуться у Вінниці та Києві
Слава про двох ніжинських дівчаток – відмінниць, які єдиними в усій Україні здобули по 200 балів на зовнішньому незалежному оцінюванні, самих дівчат не збила з їх намірів щодо подальшого навчання.
Тетяна Смага подала документи на навчання до Вінницького Національного медичного університету імені М.Пирогова, а Валерія Гладка на хімічний факультет Київського Національного університету імені Т.Шевченка. Дівчата між собою не були знайомі, хоча й живуть в одному місті – їх поєднала гучна перемога на ЗНО.
У Тетяни Смаги на стінах висить велика кількість дипломів та грамот.Є диплом першого ступеня за перше місце у конкурсі Тараса Шевченка, за який вона отримала президентську стипендію. Її тато найбільше пишається дипломом з «Артека». За рік до анексії Криму у дитячому таборі вона перемогла у конкурсі, де написала найкращий твір.
Частина дипломів є заслугою репетитора, яка додатково займалася з Тетяною з біології. Здавала ж Тетяна ще тести з української мови та хімії . Тетяна своїм успіхом завдячує батькам, які її підтримують та наполегливості – як вирішила бути лікарем, так і йде до своєї мети. Її мотивація – стати гарним лікарем: «Кожного ранку я прокидалася і думала, що треба зробити для того, щоб поступити вчитися на медика».
Тож і вибір нею Вінниці для навчання також усвідомлений: «Звичайно, навчання у Європі краще, але батьки не зможуть мені його забезпечити. А ось у Польщі і навчання нічим не краще, хіба що комфорту більше» - каже Тетяна. Як аргумент вона наводить ізраїльтян, які приїздять за досвідом до Вінниці, а ізраїльська ж медицина славиться у світі високим якісним рівнем.
Цікаво, що Тетяна Смага впевнена, що і вивчившись, вона працюватиме в Україні. Хіба що згодна поїхати попрактикуватися за кордон, але обов’язково повернутися після того додому.
А ось відмінниця Валерія Гладка навпаки – хоче працювати за кордоном. Вона пояснює це тим, що на хімічну науку українська держава мало виділяє коштів, тож треба досягати успіху за кордоном. Вона хоче створювати медикаменти від складних хвороб. Документи ж наразі подала у Київ.
Валерія писала тести з чотирьох предметів і також отримала по 200 балів. Дівчина навчалась в класі з поглибленим вивченням біології та хімії. Найбільше хвилювалася за українську мову, яку й знає гірше за її профільні предмети.
Дівчата, швидше всього, не повернуться до рідного Ніжина жити і працювати. Тож тут до гордості за таких розумничок додається і прикре розуміння вимивання талантів з провінційного міста. Тож асоціація «Об’єднання підприємств Ніжина» провела з випускниками ніжинських шкіл дві зустрічі, де за чаєм та тістечками підприємці реального сектору економіки розказали дітям як їх чекають у Ніжині і які професії вдома потрібні.
Керівник підприємства «Сяйво», заступник голови обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Микола Шкурко каже: «Треба вже класти край втечі розумних голів з Ніжина, адже у тій Європі, куди ми начебто йдемо, таланти живуть не тільки у столицях, але й у невеликих містах. А для цього мають бути створені певні умови – і перш за все відродити наукоємні виробництва . Адже у нашому місті ще не атк давно були і лабораторія скануючих пристроїв, і завод «Прогрес», і підприємство сільськогосподарської техніки».
Василь ЧЕПУРНИЙ. Голос України
Тетяна Смага подала документи на навчання до Вінницького Національного медичного університету імені М.Пирогова, а Валерія Гладка на хімічний факультет Київського Національного університету імені Т.Шевченка. Дівчата між собою не були знайомі, хоча й живуть в одному місті – їх поєднала гучна перемога на ЗНО.
У Тетяни Смаги на стінах висить велика кількість дипломів та грамот.Є диплом першого ступеня за перше місце у конкурсі Тараса Шевченка, за який вона отримала президентську стипендію. Її тато найбільше пишається дипломом з «Артека». За рік до анексії Криму у дитячому таборі вона перемогла у конкурсі, де написала найкращий твір.
Частина дипломів є заслугою репетитора, яка додатково займалася з Тетяною з біології. Здавала ж Тетяна ще тести з української мови та хімії . Тетяна своїм успіхом завдячує батькам, які її підтримують та наполегливості – як вирішила бути лікарем, так і йде до своєї мети. Її мотивація – стати гарним лікарем: «Кожного ранку я прокидалася і думала, що треба зробити для того, щоб поступити вчитися на медика».
Тож і вибір нею Вінниці для навчання також усвідомлений: «Звичайно, навчання у Європі краще, але батьки не зможуть мені його забезпечити. А ось у Польщі і навчання нічим не краще, хіба що комфорту більше» - каже Тетяна. Як аргумент вона наводить ізраїльтян, які приїздять за досвідом до Вінниці, а ізраїльська ж медицина славиться у світі високим якісним рівнем.
Цікаво, що Тетяна Смага впевнена, що і вивчившись, вона працюватиме в Україні. Хіба що згодна поїхати попрактикуватися за кордон, але обов’язково повернутися після того додому.
А ось відмінниця Валерія Гладка навпаки – хоче працювати за кордоном. Вона пояснює це тим, що на хімічну науку українська держава мало виділяє коштів, тож треба досягати успіху за кордоном. Вона хоче створювати медикаменти від складних хвороб. Документи ж наразі подала у Київ.
Валерія писала тести з чотирьох предметів і також отримала по 200 балів. Дівчина навчалась в класі з поглибленим вивченням біології та хімії. Найбільше хвилювалася за українську мову, яку й знає гірше за її профільні предмети.
Дівчата, швидше всього, не повернуться до рідного Ніжина жити і працювати. Тож тут до гордості за таких розумничок додається і прикре розуміння вимивання талантів з провінційного міста. Тож асоціація «Об’єднання підприємств Ніжина» провела з випускниками ніжинських шкіл дві зустрічі, де за чаєм та тістечками підприємці реального сектору економіки розказали дітям як їх чекають у Ніжині і які професії вдома потрібні.
Керівник підприємства «Сяйво», заступник голови обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Микола Шкурко каже: «Треба вже класти край втечі розумних голів з Ніжина, адже у тій Європі, куди ми начебто йдемо, таланти живуть не тільки у столицях, але й у невеликих містах. А для цього мають бути створені певні умови – і перш за все відродити наукоємні виробництва . Адже у нашому місті ще не атк давно були і лабораторія скануючих пристроїв, і завод «Прогрес», і підприємство сільськогосподарської техніки».
Василь ЧЕПУРНИЙ. Голос України
Читайте також |
Коментарі (0) |