Наколядували Томос
Наколядували! На цьому фото не вистачає кота, я вважаю...
333 роки тому Москва силою відібрала у нас церкву. Московити робили все, щоб українці жили з ними в одному духовному, культурному, економічному, історичному просторі. Його назва - «рускій мір». Політично ми вирвалися від нього в 1991. Але дуже частково - спочатку лише контурами на карті. У нас не було еліти, яка б мислила дійсно державницьки. Тому дуже повільно ми відривалися від Москви. Не рішуче.
Я думаю, якби Кремль в 2014 році не показав відкрито свою зневагу до держави Україна, цей розрив міг би не відбутися ще довго. Але загарбавши тимчасово Крим, Росія назавжди втратила Україну. Економіка поступово переорієетувалася, а політично ми все далі і далі від Москви. І цей процес уже незворотній!
Культурний і духовний зв‘язок долається довше. Тут більше горизонтальних відносин та зв‘язки цілих поколінь. Але і тут ми отримали каталізатор. Його ім‘я - Петро Порошенко. Як би хто до нього не ставився, це факт.
Треба визнати, що Томос в 2019 році - це його заслуга. Він хотів, щоб його ім‘я ввійшло в історію і досяг свого.
Звісно, Петро Олексійович дуже цілеспрямована людина. Зараз багато українців, спостерігаючи за процесом отримання Томосу можуть подумати - якби такі ж несамовиті зусилля наш Президент докладав до внутрішньої політики та необхідних реформ - ціни б йому не було ...
Треба усвідомити, що ця подія - зовсім та не лише про релігію. Українці повернули те, що належить нам по праву! І від цього сльози радості на очах - велике щастя, жити у такий час.
Історичної перемоги досягнуто, але все лише починається. Тепер потрібно просити Господа мудрості та зваженності в наступних рішеннях. А українці мають продемонструвати вміння єднатися. Зазвичай, у нас це погано виходило, але тепер мусимо!
Олександр ЛОМАКО
333 роки тому Москва силою відібрала у нас церкву. Московити робили все, щоб українці жили з ними в одному духовному, культурному, економічному, історичному просторі. Його назва - «рускій мір». Політично ми вирвалися від нього в 1991. Але дуже частково - спочатку лише контурами на карті. У нас не було еліти, яка б мислила дійсно державницьки. Тому дуже повільно ми відривалися від Москви. Не рішуче.
Я думаю, якби Кремль в 2014 році не показав відкрито свою зневагу до держави Україна, цей розрив міг би не відбутися ще довго. Але загарбавши тимчасово Крим, Росія назавжди втратила Україну. Економіка поступово переорієетувалася, а політично ми все далі і далі від Москви. І цей процес уже незворотній!
Культурний і духовний зв‘язок долається довше. Тут більше горизонтальних відносин та зв‘язки цілих поколінь. Але і тут ми отримали каталізатор. Його ім‘я - Петро Порошенко. Як би хто до нього не ставився, це факт.
Треба визнати, що Томос в 2019 році - це його заслуга. Він хотів, щоб його ім‘я ввійшло в історію і досяг свого.
Звісно, Петро Олексійович дуже цілеспрямована людина. Зараз багато українців, спостерігаючи за процесом отримання Томосу можуть подумати - якби такі ж несамовиті зусилля наш Президент докладав до внутрішньої політики та необхідних реформ - ціни б йому не було ...
Треба усвідомити, що ця подія - зовсім та не лише про релігію. Українці повернули те, що належить нам по праву! І від цього сльози радості на очах - велике щастя, жити у такий час.
Історичної перемоги досягнуто, але все лише починається. Тепер потрібно просити Господа мудрості та зваженності в наступних рішеннях. А українці мають продемонструвати вміння єднатися. Зазвичай, у нас це погано виходило, але тепер мусимо!
Олександр ЛОМАКО
Читайте також |
Коментарі (0) |