Митрополит, що "швидко одягався"
"Він швидко одягався!" - таке враження залишилося у малого чернігівця Миколи Домницького про митрополита УАПЦ Івана Павловського. Він бачив його у Борисоглібському соборі, що був кафедральним храмом української церкви.
"Швидко одягався" - це означає, що облачався на кафедрі швидко: архієрей перед початком служби посеред храму, на кафедрі, одягає\йому одягають всі приналежні богослужбові одежі, а диякон при цьому не бубнить щось москвонечленороздільне, а нагадує про символіку кожної речі. Московська церква возвела облачення архієрея у театральний і довготривалий процес, а митрополит УАПЦ Іван Павловський, виходить, робив це швидко.
Так розповів мені це чернігівський старожил, просвітянин Микола Домницький, який помер 90-літнім і в дитинстві застав митрополита УАПЦ.
Сьогодні - 135-річчя цього знищеного Москвою українського митрополита. Він народився у теперішній Кіровоградській області, вчився в Умані та в Києві, де, зокрема, відзначився інтересом до іноземних мов. 1915 року отримав сан священника на Черкащині, а 1922 року став єпископом української церкви.
Єпископом Чернігівським його обрали і це ключове слово - обрали! Бо досьогодні в українській церкві живе московська традиція, коли єпископа призначає синод, а традиційно українська церква обирала єпископів!
Іван Павловський у Чернігові жалівся на базарних баб, які шкодили становленню церкви - це актуально було і в нас, коли в 90-і роки минулого століття ми відроджували українську церкву.
Він редагував журнал "Церква й життя", писав праці з історії церкви. Грамотний був чоловік.
Коли російсько- єврейські окупанти стали знищувати УАПЦ, то замість арештованого митрополита Василя Липківського собор УАПЦ у Харкові обрав предстоятелем митрополита Івана Павловського - це вже 1930 рік. УАПЦ мала тоді 300 парафій і 10 єпископів. Всі вони, крім одного, погинуть у кривавих жорнах комуністичної системи.
Івана Павловського арештовували, погрожували, вимагали відмовитися від сану, зрештою, змусили виїхати з України. Та це його не врятувало - у травні 1936 року його заарештували у Білгородській області, а в серпні комуністи вирішили убити. Де вбили і де поховали - невідомо й досі. Можливо, й можна було б знайти якісь сліди в архіві КГБ\ФСБ Білгородської області , але допоки вона окупована московитами - це неможливо.
Василь ЧЕПУРНИЙ
"Швидко одягався" - це означає, що облачався на кафедрі швидко: архієрей перед початком служби посеред храму, на кафедрі, одягає\йому одягають всі приналежні богослужбові одежі, а диякон при цьому не бубнить щось москвонечленороздільне, а нагадує про символіку кожної речі. Московська церква возвела облачення архієрея у театральний і довготривалий процес, а митрополит УАПЦ Іван Павловський, виходить, робив це швидко.
Так розповів мені це чернігівський старожил, просвітянин Микола Домницький, який помер 90-літнім і в дитинстві застав митрополита УАПЦ.
Сьогодні - 135-річчя цього знищеного Москвою українського митрополита. Він народився у теперішній Кіровоградській області, вчився в Умані та в Києві, де, зокрема, відзначився інтересом до іноземних мов. 1915 року отримав сан священника на Черкащині, а 1922 року став єпископом української церкви.
Єпископом Чернігівським його обрали і це ключове слово - обрали! Бо досьогодні в українській церкві живе московська традиція, коли єпископа призначає синод, а традиційно українська церква обирала єпископів!
Іван Павловський у Чернігові жалівся на базарних баб, які шкодили становленню церкви - це актуально було і в нас, коли в 90-і роки минулого століття ми відроджували українську церкву.
Він редагував журнал "Церква й життя", писав праці з історії церкви. Грамотний був чоловік.
Коли російсько- єврейські окупанти стали знищувати УАПЦ, то замість арештованого митрополита Василя Липківського собор УАПЦ у Харкові обрав предстоятелем митрополита Івана Павловського - це вже 1930 рік. УАПЦ мала тоді 300 парафій і 10 єпископів. Всі вони, крім одного, погинуть у кривавих жорнах комуністичної системи.
Івана Павловського арештовували, погрожували, вимагали відмовитися від сану, зрештою, змусили виїхати з України. Та це його не врятувало - у травні 1936 року його заарештували у Білгородській області, а в серпні комуністи вирішили убити. Де вбили і де поховали - невідомо й досі. Можливо, й можна було б знайти якісь сліди в архіві КГБ\ФСБ Білгородської області , але допоки вона окупована московитами - це неможливо.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |