Махровий кулінарний совок

З чого я впізнаю білоруських кулінарних блогерок, які мені часто трапляються у стрічках соцмереж, ще до того як вони заговорять росіянською з характерним білоруським акцентом і викладуть своє твориво на шпальту газети "Правда" чи "Ізвєстія" , як то роблять європейські , правда на кулінарний папір у вигляді вінтажних газет....

1. Вони все дуже неохайно і навіть похабно готують: совкова кухня, тяп- ляп... Ніякої естетики

2. Демонструючи свою страву, вони все жеруть перед екраном. Саме жеруть. Не дегустують, не смакують. А жеруть. Розламують і жеруть. Крихти падають на решту страви , а вони жеруть, аж цямкають. Ну, типу, "лакомятся".

3.. Вони постійно пропонують рецепти з приставкою " для бєдних" : конфєти для бєдних, ікра для бєдних, торт для бєдних....
Жодній британській, американській чи французькій блогерці, на яких я підписана , у мізки не впаде щось готувати з приставкою "для бєдних'. Може бути бюджетна страва, рецепт. Але не "для бєдних ".
Тіпа, бєднєнько но вкуснєнько. Такий підхід , я пам'ятаю, був на кулінарних сторінках журналів
"Работніца" і " Крєстьянка" у 80-х, які мама купляла в кіосках "Союзпєчать" ." Пірожкі с пєском" "Пірог із нічєго", І рубрики "Когда в холодільнікє шаром покаті".

Ну, тоді справді у більшості було "із того что било" і " хоть шаром покаті".Моїй родині поталанило, бо у нас було село, бабця з дідом тримали ого-го господарство , впахували, городи тримали, тож завжди було домашнє масло- сир- молоко-сало-овочі- м'ясо. То журнали, щоб не випадають з контексту совєцької інтелігенції, мамою куплялися , і по блату, але замість "пірожков с жарєнной мукой для бєдних " готувалися нормальні пиріжки з м'ясом , капустою, сиром і т. д.

Я до чого це.... Совок - він незнищенний. Він у мізках.
А Білорусь - це навіть у кулінарії - махровий совок.

Лора ПІДГІРНА