реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Копання картоплі

У душі питала згоди, а не в тіла.
Тіло зраджує. Воно хитке у нас.
Постаріла? Ну, звичайно, постаріла,
Бо над всім владичить не-під-куп-ний час.

Я в дорозі. Стільки треба ще зробити!
Ще любов моя жива - і гріє світ.
А світанків вересневих оксамити -
Найпрекрасніша оздоба рОків-літ.

Там - книжки мої... і вузлики з насінням,
Там - серцЯ, що вчили вірити мене;
А портрет допише згодом дощ осінній:
Суєту зітрЕ, залишить - головне...

Наталка ПОКЛАД



Теги:українська поезія, Наталка Поклад, літо, картопля


Читайте також






Коментарі (0)
avatar