Головна › Новини › ПОГЛЯД
Коли кропива росте, як бамбук
03-Жов-18 459 2.0 0
Як воно бува? Живуть люди на обійсті 50 і 100 років. Найвитолоченіше місце - з ґанку до воріт, з ґанку до льоху.

50 і 100 років у цьому трикутнику разом із людьми товчуться кури, гуси, качки - все, шо напташено. Земля витолочена до хижого блиску. Ні травинки...

Буммм! Померли хазяї. Поїхали діти. Стоїть хата зачинена, а коло ґанку і рік, і два, і три - пустеля. Нічого не росте.

І на якийсь там 7-ий рік - уууххх, вибух зела! Його нічим не зупинити. Бо витолочена предками земля, отой гранітоподібний ґрунт - суцільний гумус, чилійська цілина, скажений хімічний вулкан.

Нате! Кропива росте у зріст людини... І дає три, чотири врожаї за сезон. Коси-не-коси - рятунку нема. Рветься до сонця як бамбук.

Ось і на цій світлині - молодий вересневий врожай на обійсті села Голінка. Готовий затопити все довкруг. Спопелити покинуту домівку. Четвертий чи пятий врожай за сезон.

Отак і випалюється Чернігівщина - безпощадним зеленим багаттям. Горять, палають кам'яні обійстя...

Пече

Ростислав МАРТИНЮК



Теги:Голінка, вимирання села, Ростислав Мартниюк, покинуті хати


Читайте також



Коментарі (0)
avatar