Книга "хорошева русского" на замовлення ФСБ
Русскій пісатєль Биков написав «кнігу про Зєлєнского» із назвою «VZ» і анотацією Арєстовіча.
Я прочитала один, викладений Биковим, розділ цієї так званої книги. Говорити про зміст цього щовіністично-фсб-шного лайніща, де він називає Майдан — шоу, на якому вбивають, Гоголя — головним українським прозаїком, який придумав національний міф і створив Україну, а також стверджує, що Україна обрала Зеленського, бо побачила в ньому себе — «страну, которой выпал шанс величия» (sic!), немає жодного сенсу.
А от зазначити, для кого і навіщо була написана ця «книга», я вважаю за потрібне.
«VZ» Бикова написана не для росіян, це абсолютно очевидно. І навіть, якщо вони це все обіграють, наче звинуватять Бикова в екстремізмі, я абсолютно переконана, що ця «книга» написана на замовлення фсб і відредагована редакторами й авторами кремлівських методичок.
Більше того: якщо вони проголосять Бикова екстремістом, це тільки підтвердить, що ця «книга» має спрацювати на головну аудиторію, на яку вона розрахована: на українців.
Безумовно, «VZ» написана на українську аудиторію, а точніше: на слухачів і читачів Гордона-Арєстовіча-Влащєнко-Куркова-Бикова — список можна продовжувати.
Саме для них: для тих, хто і досі вважає, що «хороший же бил союз», «лучшая экономіка — прі Азаровє», «прі Януковічє било хорошо потому что доллар по восємь», «на Майданє било всьо нє так однозначно», «Порошенко наживался на войнє», «воюєт путін, а нє россіянє протів украінцев», «какая разніца на каком язикє», «что плохого вам сдєлал пушкін і суворов», «булгаков — украінскій пісатєль» тощо тощо.
«VZ» розрахована на людей, які не були на Майдані, яких жодним чином не торкалося якесь там АТО, що його «політікі організовалі», декого з них і досі не сильно торкнулася навіть велика війна, але вони дуже стомились від цього воєнного стану, бо треба ухилятися від військкомату, за кордон виїжджати за хабарі та в інші незаконні способи (або вигадувати «законні»), бо вони «нє рождєни для войни» і «нужно как-то договаріваться, а нє заніматься расчєловєчіванієм».
«VZ» написана для людей, які досі не позбавилися меншовартості перед москвою та не позбулися колоніальних комплексів — саме тому у них не виникає питання: якого лисого про Україну та українського (хто б ним не був!) президента пише книгу русскій пісатєль, який не передбачив і не написав жодного слова про становлення фашизму у своїй державі — у тій, яка прийшла знищувати нашу українську державу!
«VZ» створена для тих, хто писав мені після початку повномасштабного вторгнення, що слухає Бикова, бо він зробив для України набагато більше, ніж якась там я, наприклад!
А також для людей, які досі захоплюються Арєстовічєм, слухають його на ютубі, читають на фейсбуці, і навіть купляють семінари, де він розказує, що жінка має ставитись до свого чоловіка, як до Бога, а якщо вона дозволяє собі цього не робити, чоловік має кинути в неї гаманцем, трахнути та/або придушити.
«VZ» розрахована на людей, які вважають, що у війні росії з Україною винна сама Україна, економіка якої була на другому-третьому-п’ятому (підставити потрібне, бо тут версії постійно різняться) місці в «странах снг» та/або Європі. А також на людей, які на десятому році війни з росією та на другому році геноцидної війни досі не зрозуміли її неминучості та екзестенційності.
«VZ» написана для тих, хто досі не визначився зі своєю ідентифікацією — кому «головне, щоб не стріляли». Для тих, хто не зміг за 32 роки незалежності України вивчити в Україні українську мову та/або досі не бачить приводу і необхідності переходити на українську мову (щонайменше!) в публічному просторі та зі своїми дітьми. Для тих, хто досі закоханий в «Одессу, с ее великой литературой и неувядаемым мифом», як пише Биков у «VZ», напередодні великої війни зазначаючи: «Представить Одессу без русской литературы нельзя» і «Если Одесса оторвется от своей роли в русском контексте, то роль её будет жалка», також проголошуючи: «Одесса – город, очень отдельный от всей Украины, в целом. Город-государство, приморская столица, симметричная, в свое время, Петербургу».
Так-так, «VZ» — саме для тих, хто досі вважає «Одєссу отдєльним государством», «одєсскій язик — отдєльним язиком», і хоче називати вулиці, проспекти та набережні в Одесі на честь росіянина-путініста Жванєцкого.
Якщо вже зовсім грубо — «VZ» — це «книга» для невиліковних малоросів, а також для проросійських і українофобних істот в Україні. Для тих, хто піде голосувати на наступних виборах за партію свідєтєлєй Арєстовіча. «VZ» — це новий серіал «Слуга Народу» для так званих інтелектуалів, які не дивляться низькосортні серіали, але читають низькопробні книжки.
Назвати книгу ініціалами президента України, використовуючи рашистську свастику, з якою вони прийшли нас вбивати — це і технологія, і цинізм — щільно зв’язаний із зневагою до українців.
Зробити «VZ» книгою не про путіна, який віддає накази знищувати українців, а про Зеленського — який до останнього хотів домовитися з путіним — це зашити в голови українців асоціацію з війною та її символами не росіян та їх «правітєля», а самих себе та президента, якого було обрано на демократичних виборах. А також президента, якого було обрано після Майдану на демократичних виборах. І звісно — сам Майдан, після якого з’явився шанс відірватися від росії, на ґрунті бажання «йти в Європу», що Биков називає «странє выпал шанс величия». «Вєлічіє» — саме це слово Биков спеціально використовує, говорячи про Майдан, бо ні слова «гідність», ні слова «честь», ні слова «свобода» — йому ніколи не зрозуміти й не осягнути.
«Фундаментальная ошибка Путина и кооператива «Озеро» состояла в том, что они планировали воевать с х-х-л-м-и и шутом — а это уже были украинцы, и во главе у них был Джокер» — пише Биков у «VZ», говорячи про те, що головною помилкою росіян було не йти війною на українців, а недооцінити українців. (Даю гарантію, що Биков був би одним із найщасливіших рашистів, якби їм таки вдався бліцкриг. Приїхав би в свою квартирку в Одесі, потім поїхав би з концертами всією «новою» Україною-малороссією — вєщать про «настоящєє вєлічіє, подвластноє одной лішь імпєріі» та про «могущєство русского язика», розказував би у інтерв’ю Гордону: «как здорово, что всє ми здєсь снова собралісь», носив би квіти до пам’ятника Булгакову в Києві, та був би одним із ініціаторів найменування одеської набережної на честь Жванєцкого й повернення проспекту Бандери назви Московского).
Перефразовуючи Бикова, винесу свій вердикт цій дешевій риганині з кретинською назвою та обкладинкою «VZ»:
Фундаментальна помилка Бикова та свідєтєлєй Арєстовіча полягає в тому, що вони планують знову прикормити своїм «русскомірним» лайном малоросів — а воюють та знищуюють їхній русскій мір — українці, «во главє» у яких немає нікого, окрім самих себе, своєї історії, гідності та прагнення до свободи.
Але ні Бикову, ні Арєстовічу, ні путіну цього ніколи не осягнути.
Оксана БАЙЛО
Я прочитала один, викладений Биковим, розділ цієї так званої книги. Говорити про зміст цього щовіністично-фсб-шного лайніща, де він називає Майдан — шоу, на якому вбивають, Гоголя — головним українським прозаїком, який придумав національний міф і створив Україну, а також стверджує, що Україна обрала Зеленського, бо побачила в ньому себе — «страну, которой выпал шанс величия» (sic!), немає жодного сенсу.
А от зазначити, для кого і навіщо була написана ця «книга», я вважаю за потрібне.
«VZ» Бикова написана не для росіян, це абсолютно очевидно. І навіть, якщо вони це все обіграють, наче звинуватять Бикова в екстремізмі, я абсолютно переконана, що ця «книга» написана на замовлення фсб і відредагована редакторами й авторами кремлівських методичок.
Більше того: якщо вони проголосять Бикова екстремістом, це тільки підтвердить, що ця «книга» має спрацювати на головну аудиторію, на яку вона розрахована: на українців.
Безумовно, «VZ» написана на українську аудиторію, а точніше: на слухачів і читачів Гордона-Арєстовіча-Влащєнко-Куркова-Бикова — список можна продовжувати.
Саме для них: для тих, хто і досі вважає, що «хороший же бил союз», «лучшая экономіка — прі Азаровє», «прі Януковічє било хорошо потому что доллар по восємь», «на Майданє било всьо нє так однозначно», «Порошенко наживался на войнє», «воюєт путін, а нє россіянє протів украінцев», «какая разніца на каком язикє», «что плохого вам сдєлал пушкін і суворов», «булгаков — украінскій пісатєль» тощо тощо.
«VZ» розрахована на людей, які не були на Майдані, яких жодним чином не торкалося якесь там АТО, що його «політікі організовалі», декого з них і досі не сильно торкнулася навіть велика війна, але вони дуже стомились від цього воєнного стану, бо треба ухилятися від військкомату, за кордон виїжджати за хабарі та в інші незаконні способи (або вигадувати «законні»), бо вони «нє рождєни для войни» і «нужно как-то договаріваться, а нє заніматься расчєловєчіванієм».
«VZ» написана для людей, які досі не позбавилися меншовартості перед москвою та не позбулися колоніальних комплексів — саме тому у них не виникає питання: якого лисого про Україну та українського (хто б ним не був!) президента пише книгу русскій пісатєль, який не передбачив і не написав жодного слова про становлення фашизму у своїй державі — у тій, яка прийшла знищувати нашу українську державу!
«VZ» створена для тих, хто писав мені після початку повномасштабного вторгнення, що слухає Бикова, бо він зробив для України набагато більше, ніж якась там я, наприклад!
А також для людей, які досі захоплюються Арєстовічєм, слухають його на ютубі, читають на фейсбуці, і навіть купляють семінари, де він розказує, що жінка має ставитись до свого чоловіка, як до Бога, а якщо вона дозволяє собі цього не робити, чоловік має кинути в неї гаманцем, трахнути та/або придушити.
«VZ» розрахована на людей, які вважають, що у війні росії з Україною винна сама Україна, економіка якої була на другому-третьому-п’ятому (підставити потрібне, бо тут версії постійно різняться) місці в «странах снг» та/або Європі. А також на людей, які на десятому році війни з росією та на другому році геноцидної війни досі не зрозуміли її неминучості та екзестенційності.
«VZ» написана для тих, хто досі не визначився зі своєю ідентифікацією — кому «головне, щоб не стріляли». Для тих, хто не зміг за 32 роки незалежності України вивчити в Україні українську мову та/або досі не бачить приводу і необхідності переходити на українську мову (щонайменше!) в публічному просторі та зі своїми дітьми. Для тих, хто досі закоханий в «Одессу, с ее великой литературой и неувядаемым мифом», як пише Биков у «VZ», напередодні великої війни зазначаючи: «Представить Одессу без русской литературы нельзя» і «Если Одесса оторвется от своей роли в русском контексте, то роль её будет жалка», також проголошуючи: «Одесса – город, очень отдельный от всей Украины, в целом. Город-государство, приморская столица, симметричная, в свое время, Петербургу».
Так-так, «VZ» — саме для тих, хто досі вважає «Одєссу отдєльним государством», «одєсскій язик — отдєльним язиком», і хоче називати вулиці, проспекти та набережні в Одесі на честь росіянина-путініста Жванєцкого.
Якщо вже зовсім грубо — «VZ» — це «книга» для невиліковних малоросів, а також для проросійських і українофобних істот в Україні. Для тих, хто піде голосувати на наступних виборах за партію свідєтєлєй Арєстовіча. «VZ» — це новий серіал «Слуга Народу» для так званих інтелектуалів, які не дивляться низькосортні серіали, але читають низькопробні книжки.
Назвати книгу ініціалами президента України, використовуючи рашистську свастику, з якою вони прийшли нас вбивати — це і технологія, і цинізм — щільно зв’язаний із зневагою до українців.
Зробити «VZ» книгою не про путіна, який віддає накази знищувати українців, а про Зеленського — який до останнього хотів домовитися з путіним — це зашити в голови українців асоціацію з війною та її символами не росіян та їх «правітєля», а самих себе та президента, якого було обрано на демократичних виборах. А також президента, якого було обрано після Майдану на демократичних виборах. І звісно — сам Майдан, після якого з’явився шанс відірватися від росії, на ґрунті бажання «йти в Європу», що Биков називає «странє выпал шанс величия». «Вєлічіє» — саме це слово Биков спеціально використовує, говорячи про Майдан, бо ні слова «гідність», ні слова «честь», ні слова «свобода» — йому ніколи не зрозуміти й не осягнути.
«Фундаментальная ошибка Путина и кооператива «Озеро» состояла в том, что они планировали воевать с х-х-л-м-и и шутом — а это уже были украинцы, и во главе у них был Джокер» — пише Биков у «VZ», говорячи про те, що головною помилкою росіян було не йти війною на українців, а недооцінити українців. (Даю гарантію, що Биков був би одним із найщасливіших рашистів, якби їм таки вдався бліцкриг. Приїхав би в свою квартирку в Одесі, потім поїхав би з концертами всією «новою» Україною-малороссією — вєщать про «настоящєє вєлічіє, подвластноє одной лішь імпєріі» та про «могущєство русского язика», розказував би у інтерв’ю Гордону: «как здорово, что всє ми здєсь снова собралісь», носив би квіти до пам’ятника Булгакову в Києві, та був би одним із ініціаторів найменування одеської набережної на честь Жванєцкого й повернення проспекту Бандери назви Московского).
Перефразовуючи Бикова, винесу свій вердикт цій дешевій риганині з кретинською назвою та обкладинкою «VZ»:
Фундаментальна помилка Бикова та свідєтєлєй Арєстовіча полягає в тому, що вони планують знову прикормити своїм «русскомірним» лайном малоросів — а воюють та знищуюють їхній русскій мір — українці, «во главє» у яких немає нікого, окрім самих себе, своєї історії, гідності та прагнення до свободи.
Але ні Бикову, ні Арєстовічу, ні путіну цього ніколи не осягнути.
Оксана БАЙЛО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |