Хто видасть «Відступника»?
За свої 62 роки чим він тільки не займався! Вчився у Москві, працював інженером – будівельником. Перебудова і він займається бізнесом та створює унікальний, єдиний музей реклами. Коли ж розпався СРСР, вирішив – що ж це, так і вікувати на чужині?! – та й повернувся додому, у рідний Короп на Чернігівщині.
Щоправда, доля трохи схитрувала і він опинився хоч і на Чернігівщині, але трохи далі від Коропа – у Ладані, де працював по дереву і зараз на каналі Ютуб є фото його прекрасних робіт з тонованого дуба і вільхи: кухні, вітальні, столи…
Але щось його мучило і він зрозумів – народжується слово. Так Володимир Ворона став письменником. Та й не просто щось видав і десь поширив – його перший роман «Відступник» переміг у всеукраїнському конкурсі «Коронація слова» в номінації прози. 600-сторінковий роман вражає не тільки об’ємом, але й 50 сторінками пояснень забутих чи рідковживаних слів. Адже в романі мова йде про Х століття, коли Русь володарювала на просторах Європи і Азії. До речі, автор переконаний, що термін «Київська Русь» є лукавим, адже Русь була одна. Не було Русі московської, суздальської чи заміської. Була одна Русь із центром у Києві.
Доскіпливість інженера – будівельника привела до того, що 10 років він вивчав джерела з історії Русі і ще 4 роки писав свій роман. А перемога в конкурсі? «Може, це нескромно, - каже Володимир Ворона, - але я був впевнений, що переможу».
Щоправда, свій роман він видає сам: «Одне видавництво попросило скоротити його до 150 сторінок, а другому мало видалося крові». Отак видав за премію сто примірників - продав, як ось на фото у Коропі, на ярмарку. За виручені гроші ще сотню примірників видав… Агов, видавці, ви ж повинні полювати на такі речі і таких авторів – де ви?
У чернігівській міській бібліотеці імені М.Коцюбинського Володимир Ворона на представленні роману «Відступник» сказав, що це тільки перша частина запланованої ним трилогії «Хоробор». Так звалося літописне місто і дослідник переконаний, що це – Короп. На представленні виникла коротка дискусія з істориками і автор роману показав глибину знань предмета – недарма ж інженер…
А у мене вийшла цікава розмова з автором про дифтонги у мові українців правого берега Десни – скажімо, слова «кінь», «піп», «віл», «стіл» і так далі у нас кажуть так, що ні на письмі передати, ні відтворити мешканці інших регіонів не можуть. Я запитав Володимира Ворону – чи не вважає він їх реліктами мови Русі? Він відповів, що ще й глибше – то зі санскриту. Погоджуватись чи ні, але прочитати роман «Відступник» варто.
Василь ЧЕПУРНИЙ, м. Чернігів."Голос України"
Фото Інеси ФТОМОВОЇ
Щоправда, доля трохи схитрувала і він опинився хоч і на Чернігівщині, але трохи далі від Коропа – у Ладані, де працював по дереву і зараз на каналі Ютуб є фото його прекрасних робіт з тонованого дуба і вільхи: кухні, вітальні, столи…
Але щось його мучило і він зрозумів – народжується слово. Так Володимир Ворона став письменником. Та й не просто щось видав і десь поширив – його перший роман «Відступник» переміг у всеукраїнському конкурсі «Коронація слова» в номінації прози. 600-сторінковий роман вражає не тільки об’ємом, але й 50 сторінками пояснень забутих чи рідковживаних слів. Адже в романі мова йде про Х століття, коли Русь володарювала на просторах Європи і Азії. До речі, автор переконаний, що термін «Київська Русь» є лукавим, адже Русь була одна. Не було Русі московської, суздальської чи заміської. Була одна Русь із центром у Києві.
Доскіпливість інженера – будівельника привела до того, що 10 років він вивчав джерела з історії Русі і ще 4 роки писав свій роман. А перемога в конкурсі? «Може, це нескромно, - каже Володимир Ворона, - але я був впевнений, що переможу».
Щоправда, свій роман він видає сам: «Одне видавництво попросило скоротити його до 150 сторінок, а другому мало видалося крові». Отак видав за премію сто примірників - продав, як ось на фото у Коропі, на ярмарку. За виручені гроші ще сотню примірників видав… Агов, видавці, ви ж повинні полювати на такі речі і таких авторів – де ви?
У чернігівській міській бібліотеці імені М.Коцюбинського Володимир Ворона на представленні роману «Відступник» сказав, що це тільки перша частина запланованої ним трилогії «Хоробор». Так звалося літописне місто і дослідник переконаний, що це – Короп. На представленні виникла коротка дискусія з істориками і автор роману показав глибину знань предмета – недарма ж інженер…
А у мене вийшла цікава розмова з автором про дифтонги у мові українців правого берега Десни – скажімо, слова «кінь», «піп», «віл», «стіл» і так далі у нас кажуть так, що ні на письмі передати, ні відтворити мешканці інших регіонів не можуть. Я запитав Володимира Ворону – чи не вважає він їх реліктами мови Русі? Він відповів, що ще й глибше – то зі санскриту. Погоджуватись чи ні, але прочитати роман «Відступник» варто.
Василь ЧЕПУРНИЙ, м. Чернігів."Голос України"
Фото Інеси ФТОМОВОЇ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |