"Божа кузня" Володимира Ворони

Не втримався - подзвонив Володимиру Вороні у Варву привітати його з романом "Божа кузня".

Бо мало того, що роман талановито написаний, зі знанням і смакуванням деталей, він є першим у всенькій українській літературі на тему входження Чернігово- Сіверщини до Московщини."Входження" - це м'яко і далеко не точно сказано. Адже йдеться про зраду, як основу натури московитів, що згодом назвуться росіянами.

А діло було так. Великий князь Олександр (Чернігово-Сіверщина була звільнена від монголів і входила до Великого князівства Литовського) прийняв політичних емігрантів, вигнанців з Московщини - кзязів Івана Шем'ячича і Можайського. Та й надав їм для прокорму відповідно Новгород- Сіверське та Чернігівське князівства. Політичний задум був такий, що втікачі від сваволі московського князя ревно захищатимуть наші землі від свого ворога.

Але той, хто зрадив раз - зрадить і вдруге: князі змовились і зрадили великого князя, переметнувшись знову до московського Івана III. Воістину: скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться... Вам це нічого не нагадує?

Чернігів і Новгород- Сіверський були окуповані московськими військами. Було це у 1500 році і тільки у 1618 році наші землі перейшли від московитів до Речі Посполитої.

Я переказав історичне тло роману Володимира Ворони, а в нього ж це художньо виведено. Звісно, не без Хоробора, який автор переконано вважає його рідним Коропом...

Поділився Володимир Іванович ще одним цікавенним творчим задумом, але щоб не зурочити - промовчу. Скажу тільки, що знов таки про замовчувані і перекручувані сторінки нашої історії, примороженої московською цензурою.

Василь ЧЕПУРНИЙ