Його критикував Лєнін
Михайло Могилянський належав до партії конституційних демократів, простіше кажучи - кадетів. З якої вийшов через розходження щодо українського національного питання. Він зустрічався з Лєніним ще до большевицького перевороту і Лєнін же його критикував публічно...
Мова про Михайла Могилянського, народженого у Чернігові 4 грудня 1873 року. Не знаєте хто такий Михайло Могилянський? Воно й не дивно - його роман "Честь" був опублікований лише 1990 року в журналі "Вітчизна". А за життя він, звісно, публікувався, але після звинувачень його в буржуазному націоналізмі - всі згадки про Михайла Могилянського старанно вимарувалися.
Комуністи вбили двох його дітей - поетів Дмитра Тася (псевдонім) і Ладю Могилянську, про спільне перебування з якою у соловецькому концтаборі є згадки у Дмітрія Ліхачьова. Вижила тільки одна донька - Олена, у якої і він доживав віку, аж доки не помер в евакуації 1942 року у Красноярському краї. Могили нема.
А з Черніговом його пов'язує і гімназія, яку він закінчив, і дружба з Михайлом Коцюбинським, і робота, як адвоката, члена архівної комісії, голови видавництва "Сіверянська думка" тощо. А ще у Городні він був повітовим гласним та мировим суддею.
Михайло Могилянський був різнобічно одарованим чоловіком - скажімо, написав брошуру про фінляндське питання так, що всі читачі в Росії зрозуміли - хто такі фіни і чого вони прагнуть.
Але він був і не з останніх літераторів - скажімо, його оповідання високо оцінював той же Коцюбинський. Два з трьох томів вибраного Коцюбинського російською мовою також переклав Могилянський. Цікаві його літературознавчі статті, як, скажімо, "Вихід П. О. Куліша з російського підданства та поворот до російського підданства" та "Кохання в житті Шевченка та Куліша".
Цікава доля оповідання "Вбивство" - там побачили завуальовано критику Михайла Грушевського, який прийняв большевицький переворот і повернувся в Радянську Україну. Сам Грушевський поскаржився в ЦК КП(б)У і через це ОГПУ навело на Могилянського свої чекістські очі...
Добре, що я встиг під час декомунізації ввести у список перейменованих вулиць Чернігова вулицю імені Михайла Могилянського....
Василь ЧЕПУРНИЙ
Мова про Михайла Могилянського, народженого у Чернігові 4 грудня 1873 року. Не знаєте хто такий Михайло Могилянський? Воно й не дивно - його роман "Честь" був опублікований лише 1990 року в журналі "Вітчизна". А за життя він, звісно, публікувався, але після звинувачень його в буржуазному націоналізмі - всі згадки про Михайла Могилянського старанно вимарувалися.
Комуністи вбили двох його дітей - поетів Дмитра Тася (псевдонім) і Ладю Могилянську, про спільне перебування з якою у соловецькому концтаборі є згадки у Дмітрія Ліхачьова. Вижила тільки одна донька - Олена, у якої і він доживав віку, аж доки не помер в евакуації 1942 року у Красноярському краї. Могили нема.
А з Черніговом його пов'язує і гімназія, яку він закінчив, і дружба з Михайлом Коцюбинським, і робота, як адвоката, члена архівної комісії, голови видавництва "Сіверянська думка" тощо. А ще у Городні він був повітовим гласним та мировим суддею.
Михайло Могилянський був різнобічно одарованим чоловіком - скажімо, написав брошуру про фінляндське питання так, що всі читачі в Росії зрозуміли - хто такі фіни і чого вони прагнуть.
Але він був і не з останніх літераторів - скажімо, його оповідання високо оцінював той же Коцюбинський. Два з трьох томів вибраного Коцюбинського російською мовою також переклав Могилянський. Цікаві його літературознавчі статті, як, скажімо, "Вихід П. О. Куліша з російського підданства та поворот до російського підданства" та "Кохання в житті Шевченка та Куліша".
Цікава доля оповідання "Вбивство" - там побачили завуальовано критику Михайла Грушевського, який прийняв большевицький переворот і повернувся в Радянську Україну. Сам Грушевський поскаржився в ЦК КП(б)У і через це ОГПУ навело на Могилянського свої чекістські очі...
Добре, що я встиг під час декомунізації ввести у список перейменованих вулиць Чернігова вулицю імені Михайла Могилянського....
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |