Грицько Халимоненко. Земля пухом...

Його небога Наталя повідомила, що Бог нарешті прислухався до його благань і допоміг постати перед небесним престолом. Сталося це минулої ночі і (за заповітом небіжчика) прощань у Києві не буде. Завтра відвезуть його до рідного села Товкачівка, що в Прилуцькому районі Чернігівської області, де поховані батьки, і там відбудеться похорон.

Грицько Халимоненко - випускник філологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, закінчив також Тбіліський університет і аспірантуру в Сходознавчому академічному інституті. Знав досконало, крім своєї, грузинську і турецьку мови, опублікував три томи своїх наукових праць, а 4-й і 5-й - це Історія турецької та Історія грузинської літератур. В Київському університеті захистив докторську дисертацію, був деканом факультету сходознавства, а потім протягом тривалого часу завідував сходознавчою кафедрою.

Переклав українською мовою десятки творів різних жанрів і став членом Спілки письменників України в 1993 р. Він єдиний в Україні (після легендарного Агатангела Кримського) професор-письменник, що перекладав з двох мов не за словником, а тільки з оригіналів.

Колись тодішній голова СПУ Павло Загребельний, піднявши вгору руки, сказав своїм співрозмовникам: "Що ви хочете, якщо він (Грицько Халимоненко, тобто) говорив ось зараз із турком так, як оце я з тобою...." Так само він говорив і з грузинами, зокрема з професорами та письменниками, яким він дуже вдячний за грузинську науку. В останньому його виданні ("Історія грузинської літератури") я та видатний грузинський і український письменник-професор Рауль Чілачава були фаховими рецензентами і не сподівалися, що то буде його остання велика праця.

Грицю, дорога в небесах завжди буде встелена для тебе тільки запахущими квітами, а з Батьківщини долітатимуть до тебе тільки добрі слова!
Царство небесне!

Михайло НАЄНКО