ЄВРО: погляд на Україну і Польщу
ІСТОРІЯ І СТАТИСТИКА Чемпіонати світу і Європи з найпопулярнішої на планеті гри — футболу — проходять з чіткою регулярністю, раз на чотири роки. У високосні роки — європейська першість, у проміжках між ними —світова.
Отже, після здобуття Україною незалежності пройшло 10 таких турнірів, по 5 чемпіонатів світу і Європи. Україна виступала лише на одному з них — чемпіонаті світу-2006.
На чемпіонат світу і Європи потрапити не так просто, існує відбір, лише господарі турнірів традиційно грають без нього. Останнім часом коло учасників турнірів розширюється, нині в чемпіонатах світу беруть участь 32 команди, Європи — 16. Але ж під егідою Всесвітньої федерації футболу (ФІФА) — близько 200 країн, Унії європейських футбольних асоціацій (УЄФА) — близько півсотні. Тож учасників турнірів визначають попередні дворічні відбірні турніри.
На чемпіонат Європи 1992 року Україна просто не могла потрапити, бо відбір до нього починався за 2 роки до цього, коли ми ще були в СРСР. А от на чемпіонат світу 1994 року потрапити могли б. Але світова футбольна спільнота надто повільно визнавала Україну, і ФІФА ухвалила доволі таки дискримінаційне рішення — допустити до відбору ЧС-1994 від колишнього СРСР лише Росію як «правонаступницю» Союзу.
У відборі до всіх наступних восьми турнірів Україна вже брала участь. На жаль, невдало. І пробилася лише на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині, де виступила успішно, увійшла до числа восьми кращих команд. Між іншим, привів збірну на чемпіонат головний тренер Олег Блохін, найвидатніший футболіст в історії українського і всього радянського футболу. Він же очолює збірну України і на Євро-2012.
Візитна картка збірної Польщі набагато вагоміша. На міжнародній арені збірна країни ще з міжвоєнних часів. Польща — учасниця семи чемпіонатів світу, починаючи з третього, від 1938 року. Найвищі досягнення, і це був злет польського футболу, — треті місця і бронзові медалі на чемпіонатах світу 1974 і 1982 років. Від 1924 року збірна країни бере участь в Олімпійських іграх. Польща — чемпіон Олімпіади 1972 року і срібний призер 1976 року.
ДВА ГОСПОДАРІ ТУРНІРУ
Рішення про проведення чемпіонату Європи 2012 року в Україні і Польщі УЄФА ухвалила 2007-го. Поза сумнівом, те рішення УЄФА мало й політичний підтекст. 2007-ий — це середина президентства Віктора Ющенка, саме при якому ми й отримали право на Євро. Це президентство однозначно асоціювалося в Європі і світі з європейським вектором розвитку України. Ще свіжа була в пам’яті європейської спільноти й наша Помаранчева революція. Польща ж — не просто наш сусід, слов’янська країна, близька нам за мовою, ментальністю. Польща стала нашим головним провідником на шляху до європейського співтовариства.
ПОЛЬСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКА ГОТОВНІСТЬ
Польща на третину менша від України як за територією, так і за населенням. Водночас значно потужніша за економічним розвитком. І ВВП, і бюджет держави тут значно вищі. А членство в Євросоюзі ще більше підкреслило різницю в підході й підготовці двох країн до Євро. Саме зі вступом до ЄС, в який ми потрапимо невідомо коли, Польща отримала від Європи величезні кошти. Фінансова допомога, кредити, гранти європейських фондів давно вже вливаються в економіку Польщі, розвиток соціальної сфери —освіти, науки, комунального господарства. Вся ця підтримка торкнулася й підготовки до Євро.
Україну кинули напризволяще з підготовкою до чемпіонату, а Польща отримала на нього колосальну закордонну підтримку. В Україну ж ніякі очікувані інвестори не побігли. Не дуже відгукнувся і наш український бізнес, хоч вітчизняні олігархи вже прорвалися до когорти європейських багатіїв, давно потіснивши польських. Отож практично весь тягар підготовки до чемпіонату було покладено на нашу державу, на її більш ніж скромний бюджет.
Мабуть, не зараз, не під «гарячу руку», а вже по завершенні Євро в Україні доведеться-таки розбиратися з тим, що і як витрачалося з державної кишені на підготовку чемпіонату. Розбиратися з тими численними зловживаннями й скандалами, які супроводжували цю підготовку. Таку ініціативу вже висунула опозиція, зокрема один з її лідерів Микола Томенко. Або лідер партії «УДАР» Віталій Кличко, котрий, як діючий чемпіон світу, безумовно, розуміється на спорті і запропонував розібратися, чому це спорудження та реконструкція наших стадіонів коштували майже втричі дорожче, ніж польських.
Петро АНТОНЕНКО
Скорочено. Повністю читайте в в сьогоднішньому номері газети "Сіверщина".
| Читайте також |
| Коментарі (0) |