Дуайєн Гетьманщини
Василь Тарновський-молодший. Був ким завгодно, тільки не колекціонером і хазяїном салону в Качанівці. Власне через нерозуміння місії Тарновського, його безцінний релікваріум був розкиданий по колекціях та в основному опинився в крайовому чернигівському музеї, а сама Качанівка стала "панським маєтком" на шляху туристів-мугирів із Київа у Київ.
Тарновський - дуайєн Гетьманщини ХІХ століття, начальник протоколу малоросійської шляхти, хранитель символів двох українських держав - булави Війська Запорозького Городового та соборної Ржавецької ікони Божої Матері Війська Запорозького Низового, що була евакуйована з Січі до храму в шести верстах від Качанівки.
Дуайєн Тарновський ще встиг накрити саваном тіло й маєток найбільшого серед українців Панька Куліша, прикликавши свідків - володаря української Кліо Олександра Лазаревського та повітового ніженського суддю Миколу Шугурова.
До реставрації Гетьманщини після смерті самого Тарновського залишалося 18 років. У порівнянні з часом після анексії Гетьманщини 1782 року - це був один день і одна ніч.
Щоправда перед цим Тарновський поховав сина й втратив права на Палац Гетьманщини, у парку якого мав бути похований Пророк Шевченко.
Але перед смертю Тарновський чув, що сусідська дитина із Тростянця - Павло Скоропадський - вже стала поручиком кавалерґардського полку. І зовсім скоро той вирушить воювати під Мукден. А невдовзі після похорону самого Тарновського ще одна сусідська дитина із Турівки - Микола Міхновський - висадить у повітря памятник Пушкіну у Харкові, оголосивши тотальну війну московству.
Ох, діти Прилуцького полку невидимої Гетьманщини! Немало ж ви потрудилися для Бога й Отчизни
"...Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.
А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї..."
Ростислав МАРТИНЮК
Тарновський - дуайєн Гетьманщини ХІХ століття, начальник протоколу малоросійської шляхти, хранитель символів двох українських держав - булави Війська Запорозького Городового та соборної Ржавецької ікони Божої Матері Війська Запорозького Низового, що була евакуйована з Січі до храму в шести верстах від Качанівки.
Дуайєн Тарновський ще встиг накрити саваном тіло й маєток найбільшого серед українців Панька Куліша, прикликавши свідків - володаря української Кліо Олександра Лазаревського та повітового ніженського суддю Миколу Шугурова.
До реставрації Гетьманщини після смерті самого Тарновського залишалося 18 років. У порівнянні з часом після анексії Гетьманщини 1782 року - це був один день і одна ніч.
Щоправда перед цим Тарновський поховав сина й втратив права на Палац Гетьманщини, у парку якого мав бути похований Пророк Шевченко.
Але перед смертю Тарновський чув, що сусідська дитина із Тростянця - Павло Скоропадський - вже стала поручиком кавалерґардського полку. І зовсім скоро той вирушить воювати під Мукден. А невдовзі після похорону самого Тарновського ще одна сусідська дитина із Турівки - Микола Міхновський - висадить у повітря памятник Пушкіну у Харкові, оголосивши тотальну війну московству.
Ох, діти Прилуцького полку невидимої Гетьманщини! Немало ж ви потрудилися для Бога й Отчизни
"...Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.
А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї..."
Ростислав МАРТИНЮК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |