Спадень і Ладимир

Тичина свої і ранні, і пізні роки тим і займався, що писав зовні "стрьомні" вірші невідомим совєцькій школі "язиком Гетьманщини". І друкував це, юродствуючи.

"Надівайте корони і йдіть, отверзайте уста..." (а треба ж було "одягайте та рушайте, рота відкривайте")

"Товариство, яке мені діло
Чи я пізній предтеча чи ранній..." (Друзі, що мені до того чи я старий піонер, чи молодий ретроград)

"- Куди це в путь?
- А з сходу аж на спадень"

Спадень
...Спаднева Україна, Дикий Спадень, Спаднева півкуля планети.

Секрет такого слова, що ним совєти не витирали свої чоботи. Як там у них? "тлетворное влияние Запада". А перекладається мовою УССР як "згубний вплив Заходу". Тичина ніби утікав від Ирода з одним єдиним словом "спадень" - не даючи його паскудити москалю.

А особливо зворушливо читати його "Ладимир" замість "Володимир" у віршику за кілька років до смерти. Тепер уже від Ріпок до Китайгорода та від Літок до Дептівки ніхто не признається, що він Ладимир. Засміє

Ростислав МАРТИНЮК