Дорогий візитер. Політичний візит Патріарха Московського Кирила обійшовся Україні в чималу суму

Точно все підрахувати, звісно, неможливо, хоча б тому, що багато витрат було закамуфльовано, але від цього не легше. Наприклад, у що вилилися надзвичайні заходи безпеки? Наша влада залякувала сама себе і громадян якимись “потенційними” небезпеками для “височайшого” гостя, тобто заздалегідь вважала нас злочинцями, терористами. Приміром, в Одесі для охорони громадського порядку в місцях перебування Патріарха Кирила було залучено понад три тисячі правоохоронців. Така мобільність пояснювалася ще й тим, що влада явно переоцінила інтерес парафіян (навіть Московського патріархату) в Україні до візиту владики. За її попередніми оцінками, очікувалося, що на Одещину прибуде 200 тисяч паломників з усіх регіонів України. Насправді у, народу на акціях московського гостя, зокрема й на богослужіннях, було небагато. Іноді складалося враження, що правоохоронців — у формі й цивільному — прийшло більше, ніж мирян. А несення служби додатковими підрозділами міліції — все це гроші. До того ж за такої “церковної мобілізації” без належної охорони порядку залишалися цілі райони.

А ще в містах були численні перекриття вулиць і доріг, пов’язані з візитом. Учасники дорожнього руху — і приватні особи, і господарські суб’єкти — втрачали час і пальне.

На позачерговій сесії Дніпропетровської міської ради з бюджету міста виділили понад два мільйони гривень на обслуговування візиту Московського Патріарха. Зокрема депутати виділили з бюджету 1,46 млн грн для реконструкції Севастопольського парку та благоустрою площі Жовтневої, що біля Преображенського собору, який відвідував Кирило. За розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула, з обласного бюджету до міського була виділена субвенція у сумі 792,3 тис. грн на капітальний ремонт пам’ятника учасникам оборони Севастополя під час російсько-турецької війни. Севастопольський парк теж був одною з точок візиту Кирила. Близько 200 тис. грн бюджетних коштів виділили на підготовку місць проведення служб за участю Патріарха: на встановлення великих демонстраційних екранів, транспорт тощо.

Хтось скаже, що кошти, надані на ремонт, реставрацію, не пропали. Але запитання залишаються: скільки саме й на що виділяли кошти з небагатих місцевих бюджетів, чи є фінансування саме цих об’єктів найнеобхіднішим? Ну, а щодо обладнання тимчасових (на кілька годин) майданчиків для церковних акцій, надання їхнім учасникам комунального транспорту, то тут виникає запитання: а чому, власне, це має робитися за бюджетні кошти, а не за гроші Московської церкви (до речі, небідної)?

До цього можна додати багатогодинні ефіри з висвітленням візиту Кирила на Першому Національному телеканалі, державному засобі інформації. А навіть хвилина чи й секунда телеефіру — це чималі кошти.

А щодо цієї Церкви, то досить глянути на її предстоятеля. З Москви спеціальним літаком доставляють в Україну його розкішне авто, “кириломобіль”, на руці монаха Кирила — годинник за 30 тисяч євро. Втім, пристрасть Володимира Гундяєва до комерції відома всім і давно.

Та врешті це справа Московської церкви, її пастви (і в Україні теж), які порядки панують там. А нам головне, щоб чужа церква не лізла в Україні в наші кишені. Чи наша влада вже надає цій конфесії статус мало не державної?

Петро АНТОНЕНКО