Дні 231-244
Готуюсь до зими.
Купила кіло сала. Ще пару кіло наростила свого.
Придбала плед, павербанк, пляшку води, батарейки у ліхтарик.
Робити запаси їжі - сумнівна ідея. Бо консерви, горішки і згущенка в хаті - то спокуса і варіант перемістити запаси знову ж таки собі на боки.
Власне, не дуже зрозуміло, до чого і як готуватися. Зараз в квартирі 17, і це вже не дуже комфортно. А якщо буде 7? А якщо мінус 7 або 17 і без води, газу і електрики?
Рашистська хунта вирішила покластися на давнього союзника у війнах - зиму, забуваючи, що їхні солдати біологічно теж люди і теж мерзнутимуть. Не в змозі перемогти на полі бою, кошмарять мирне населення, руйнуючи іранськими дронами і ракетами інфраструктуру та енергетику. Промахуються і влучають по житлових будинках. На щастя, Захід заворушився і дав ППО, яке вже працює і здебільшого збиває (на щастя!), але теж не без казусів - кілька днів тому уламками ракети покалічило людей.
Багато де вже почалися віялові відключення. Люди в темряві гріються тертям, а отже скоро з'являтимуться нові люди).
Не люблю слово "ескалація" - одразу згадую фільм "Війна Роуз", де подружжя вирішило розлучитися і не могло поділити дім, аж поки не вбилося. путін, здається, вже зрозумів, що красавіца терпіти не буде, і дійшов до стадії "так не діставайся ж ти нікому". Готовий зруйнувати все, до чого дотягнеться - або хоча б погрожувати, що зруйнує і влаштує техногенну катастрофу (спихнувши, звісно, на українців), як зараз із Каховською дамбою і казкою про брудну бомбу (яка дуже образила українців, бо в нас усі бомби чисті, охайні і доглянуті)).
Прем'єрка Великобританії пропрацювала півтора місяця і пішла у відставку: відчула, що не справляється. росіянські пропагандони з неї сміються, а я думаю, як це круто - мати стільки сміливості, щоб на весь світ сказати: я помилилася! Деяким старим тиранам, які зубами тримаються за владу і сцуться при думці її випустити, повчитися б...
Я здебільшого малюю або читаю жіночі романи - бережу нерви. Сьогодні прокинулася з сильним запамороченням і нудотою. Не знаю, чи то тиск, чи сонячне затемнення, але стан дуже неприємний. Зате, коли погано в тілі, взагалі не реагую на сирени - куди вже гірше).
Роздумую, що простіше у побуті - один чоловік чи п'ятеро котів. Ще є час до зими завести))).
Коли прала куртку, знайшла в кишені маску. Згадала, скільки срачів було через ті маски і карантини, зітхнула ностальгійно: "а можна я знову просто в масочці походжу, а не оце ось усьо?" )))
Втім, українці б'ються, гуртуються, готуються і тримаються. П'ють гарячий чай при свічках і з оптимізмом дивляться у майбутнє. Одвічна філософія: якось та й буде, бо ще так не було, щоб ніяк не було))).
Обіймаю міцно і гаряче!
Цьом!
Тетяна КУЗИК
Купила кіло сала. Ще пару кіло наростила свого.
Придбала плед, павербанк, пляшку води, батарейки у ліхтарик.
Робити запаси їжі - сумнівна ідея. Бо консерви, горішки і згущенка в хаті - то спокуса і варіант перемістити запаси знову ж таки собі на боки.
Власне, не дуже зрозуміло, до чого і як готуватися. Зараз в квартирі 17, і це вже не дуже комфортно. А якщо буде 7? А якщо мінус 7 або 17 і без води, газу і електрики?
Рашистська хунта вирішила покластися на давнього союзника у війнах - зиму, забуваючи, що їхні солдати біологічно теж люди і теж мерзнутимуть. Не в змозі перемогти на полі бою, кошмарять мирне населення, руйнуючи іранськими дронами і ракетами інфраструктуру та енергетику. Промахуються і влучають по житлових будинках. На щастя, Захід заворушився і дав ППО, яке вже працює і здебільшого збиває (на щастя!), але теж не без казусів - кілька днів тому уламками ракети покалічило людей.
Багато де вже почалися віялові відключення. Люди в темряві гріються тертям, а отже скоро з'являтимуться нові люди).
Не люблю слово "ескалація" - одразу згадую фільм "Війна Роуз", де подружжя вирішило розлучитися і не могло поділити дім, аж поки не вбилося. путін, здається, вже зрозумів, що красавіца терпіти не буде, і дійшов до стадії "так не діставайся ж ти нікому". Готовий зруйнувати все, до чого дотягнеться - або хоча б погрожувати, що зруйнує і влаштує техногенну катастрофу (спихнувши, звісно, на українців), як зараз із Каховською дамбою і казкою про брудну бомбу (яка дуже образила українців, бо в нас усі бомби чисті, охайні і доглянуті)).
Прем'єрка Великобританії пропрацювала півтора місяця і пішла у відставку: відчула, що не справляється. росіянські пропагандони з неї сміються, а я думаю, як це круто - мати стільки сміливості, щоб на весь світ сказати: я помилилася! Деяким старим тиранам, які зубами тримаються за владу і сцуться при думці її випустити, повчитися б...
Я здебільшого малюю або читаю жіночі романи - бережу нерви. Сьогодні прокинулася з сильним запамороченням і нудотою. Не знаю, чи то тиск, чи сонячне затемнення, але стан дуже неприємний. Зате, коли погано в тілі, взагалі не реагую на сирени - куди вже гірше).
Роздумую, що простіше у побуті - один чоловік чи п'ятеро котів. Ще є час до зими завести))).
Коли прала куртку, знайшла в кишені маску. Згадала, скільки срачів було через ті маски і карантини, зітхнула ностальгійно: "а можна я знову просто в масочці походжу, а не оце ось усьо?" )))
Втім, українці б'ються, гуртуються, готуються і тримаються. П'ють гарячий чай при свічках і з оптимізмом дивляться у майбутнє. Одвічна філософія: якось та й буде, бо ще так не було, щоб ніяк не було))).
Обіймаю міцно і гаряче!
Цьом!
Тетяна КУЗИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |