День пам'яті про геноцид циган

2 серпня на міжнародному рівні вшановується пам’ять жертв нацистського геноциду циган.

Знищення (фізичне чи через руйнацію ідентичності) націй, які вважаються загрозою або перешкодою, – спільна риса для нацизму, сталінського комунізму та сучасного рашизму. Як і мова ненависті, навішування ярликів на націю чи соціальну групу, яку переслідують, прикривання злочинної політики доцільною необхідністю чи іншою «вищою» метою.

В Україні цигани на початку 1940-х років вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати циган незалежно від їхньої соціалізації. Тут більшість циган загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи їх для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році циганам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України.
У часи Другої світової війни, за даними дослідників, загинуло від 600 тисяч до 1,5 мільйона циган, 20 тисяч з них – на території України.

Представники департаменту культури Чернігівської ОДА вшанували жертв геноциду покладанням квітів до памʼятного знаку у Чернігові в урочищі Подусівка. Під час Другої світової війни нацисти протягом трьох днів звозили і розстрілювали циган поблизу Подусівського лісу. За даними представника інституту національної пам'яті в області Сергія Бутка тоді у Чернігові знищили понад 2,5 тисячі циган.