Декомунізація по-бобровицьки: жодної історичної назви!

Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в українських містах та селах проходив і продовжується процес перейменування вулиць. Долучилася до нього і Бобровицька міська рада. Проаналізувавши, як це вона зробила, здається, що закони написані не для неї. Громадських обговорень в Бобровиці не проводилось.

Скориставшись нагодою і можливістю, в процесі перейменування в містах і селах присвоювали вулицям імена видатних земляків, поверталися до історичних назв. З’явилося багато назв, пов’язаних з останніми героїчними і трагічними сторінками сучасної історії України, яка ціною життя своїх синів і дочок виборює незалежність у війні з Росією. Знайомишся із назвами вулиць, і одночасно неначе читаєш історію населеного пункту.

В Бобровиці за нинішнього перейменування, здається, не повернули жодної історичної назви. Сумно це констатувати. Зате з’явилися вулиці Лугова (майже в центрі міста поруч з городами, а не луками), Квітнева (Калініна), Широка (Куйбишева), Щаслива (Артема), а попередньо відповідно пропонувалися - Івана Богуна, Василя Стуса, Пилипа Орлика. Утримаюсь від детального коментування нових назв. Скажу лише, що навіть присвоюючи вулиці нейтральну назву, не потрібно все-таки забувати про здоровий глузд. І тоді б можливо не назвали вулицю, яка веде до кладовища, Щасливою…

Якщо так не догодив бобровичанам Пилип Орлик, то можна було б перейменувати вулицю Артема на вулицю Медиків. На її початку знаходяться будівлі, де розміщені два відділення районної центральної лікарні. В газеті поруч з пропозиціями по перейменуванню не зашкодило б розмістити короткі розповіді про тих видатних людей, імена яких пропонували присвоїти вулицям Бобровиці. Адже не всі жителі міста знають про життєвий шлях і заслуги перед Україною того ж Пилипа Орлика чи Василя Стуса.

Розповім про перейменування конкретно на прикладі вулиці Червонофлотської. До речі, вона одна із найбільших у місті. Знаходиться в його центральній частині, красива, асфальтована. І назву їй потрібно було підібрати відповідну. Початок був оптимістичний. В районній газеті «Наше життя» ( № 36 від 5 вересня 2015 року ) з’явилося повідомлення з пропозиціями про перейменування вулиць за результатами обговорення на засіданнях робочої групи та виконкому міської ради. Вулицю Червонофлотську пропонували перейменувати на Соборну. Чудово! В честь нашої Соборної України. Патріотично! Краще не придумаєш. Пропозиції та зауваження приймалися до 24 вересня. Далі - інформаційна тиша…

31 грудня 2015 року районна газета «Наше життя» (№ 54) опублікувала рішення Бобровицької міської ради від 25 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць підвідомчої території міської ради». В переддень нового 2016 року жителі вулиці Червонофлотської дізналися, що живуть вже на Михайлівській.

Зателефонувавши до міської ради, отримала роз’яснення, що вулиця була названа за пропозицією жителів вулиці Червонофлотської, які мешкають на її початку. Поруч (на вулиці Незалежності) знаходиться Свято-Михайлівська Українська Православна церква Московського патріархату. От жителі і запропонували назвати вулицю Червонофлотську не Соборною, як було опубліковано в газеті, а на честь церкви - Михайлівською. Депутати міської ради одноголосно підтримали ініціативу містян.

А де ж громадське обговорення? Вже навіть після того, як було опубліковане рішення сесії, де міська рада ощасливила новою назвою, деякі жителі не знали, що вже живуть не на Червонофлотській. Інші не розуміли, звідки взялася така назва. В рішенні було просто написано – Михайлівська. Як і звідки взялася така назва, в честь чого і кого названа вулиця, ніхто не міг второпати. Тепер у Бобровиці йде черговий етап перейменування і робоча група запропонувала назву Соборна вже для іншої вулиці.

Я написала статтю про перейменування вулиць в місті Бобровиця і надіслала до районної газети «Наше життя». Редактор газети Плющ Ганна Василівна відмовилася її друкувати, мотивуючи це тим, що в негативній статті згадується газета «Наше життя». Так, згадується. Написано, що в газеті було опубліковане повідомлення з пропозиціями про перейменування вулиць та рішення міської ради.

Признаюся, я була просто шокована такою причиною відмови (звичайно, справжня причина зовсім інша!) в опублікуванні статті. «Наше життя» - це не приватна газета, власником якої є Плющ Ганна Василівна. То чому ж із-за примх редактора газети жителі міста і району не можуть отримати правдиву інформацію про події у районному центрі?

Цікаве спостереження. Редактор не помітила, що в статті написано про порушення законодавства України Бобровицькою міською радою. Не звернула увагу і на те, що в той час, коли за незалежність України в кровопролитній війні з Російською Федерацією гинуть українські воїни, міська рада перейменовує одну з найбільших вулиць в центральній частині міста не на честь Соборності України, а на честь церкви Московського патріархату. Не помітила цього і її це не хвилює. Ні як громадянку України. Ні як жительку міста. Ні як депутата районної ради. Бо якби хвилювало, то вона б в першу чергу опублікувала цей матеріал.

В номері газети «Наше життя» за 2 квітня 2016 року надрукували статтю «Вулиця Червонофлотська стала Михайлівською, але це викликало невдоволення в деяких мешканців» з коментарем заступника міського голови Лариси Петько. Заступник міського голови зробила спробу розповісти містянам про те, як міська рада проводила перейменування вулиць згідно чинного законодавства. Звичайно, хто не знає того законодавства, то може і повірив. А чому б поруч не розмістити і мою статтю? Таким чином поінформувати читачів про різні погляди на процес перейменування.

До речі, а де ж була районна газета «Наше життя» впродовж всього процесу декомунізації? Чому не залучилася до висвітлення питання перейменування вулиць? Не поцікавилася думкою жителів міста? Адже це її пряме завдання - розповідати про всі актуальні події в житті району.

До міської ради було адресовано колективне звернення жителів Бобровиці з вимогою скасувати рішення від 25 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць підвідомчої території міської ради» ( в частині, що стосується вулиці Червонофлотської), як таке, що прийняте з порушенням законодавства. Міська рада відповіла, що не вбачається порушень чинного законодавства України. Повідомили також про те, що разом з тим звернення буде винесено на розгляд чергової сесії міської ради. Насамкінець роз’яснили, що жителі мають право оскаржувати дане рішення у судовому порядку

5 квітня відбулася сесія міської ради. Рішення від 25 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць підвідомчої території міської ради» депутати не скасували. Колективне звернення жителів вулиці Червонофлотської (тепер вже Михайлівської) було обговорене на спільному засіданні двох постійних комісій міської ради. Депутати ініціювали проведення громадських слухань про перейменування вулиці Михайлівської. Відповідно до розпорядження міського голови громадські слухання відбудуться 5 травня. Тепер слово за жителями вулиці.


Людмила ХВОЯ, м.Бобровиця