"Чорний Вир" загибає...
Вдалося провести на Афоні деякі обстеження в середині храму колишнього українського козацького скиту «Чорний Вир», заснованого запорозькими козаками в 1740-і рр. і який зараз стоїть посеред гірських лісів Афону повністю закинутим та руйнується...
На жаль, з кожним роком стан святині все більше погіршується. Обстеження показало, що, порівняно з останнім обстеженням храму 5 років тому, фарби на залишках іконостасу та на настінних фресках через надмірну вологість поступово осипаються (( І якщо ще 5 років тому лики на іконографічних зображеннях ще досить добре проглядались, то тепер значно гірше… Стала більшою і тріщина в стіні вівтарної частини храму. Як видно з фотографій, у тріщину тепер майже повністю проходить долоня, ширина тріщини складає бл. 2 см. Не виключено, ще років 7 – 10, і цю унікальну пам’ятку козацької присутності на Афоні XVIII ст. може бути втрачено.
У храмі збереглися в іконостасі та на фресках зображення києво-печерських святих, що також засвідчує тісний історичний зв’язок скиту з Україною та Києво-Печерською Лаврою. Також збереглися черепи ченців, тут похованих (можливо, це були колишні козаки). Як я вже писав, цей скит було засновано на Афоні в 1740-і рр. українськими козаками. Очолював його нащадок запорозького гетьмана Оліфера Голуба, кол. бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку ієросхимонах Григорій Голуб, а ктитором скиту був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Монахами в скиту в основному були кол. запорозькі козаки, а після ліквідації Запорозької Січі – козаки з Задунайської Січі в Румунії. Через це скит іноді ще називали «Духовним Запоріжжям» на Афоні. Докладніше про цю пам’ятку козацької присутності на Афоні можна дізнатись у моїй дисертації «Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв’язків у XVІI – першій третині ХІХ ст.».
На жаль, після моїх публікацій про цей скит, коли про нього стало відомо широкому загалу в Україні, деякі настирливі українські паломники тільки ще гірше стали робити, коли намагаються пролізти до святині (( Тепер навіть шкодую, що виніс цю інформацію на загал... В результаті, там де ще кілька років тому у храмі стояли цілі вікна, тепер вибиті… Були спроби зламати вхідні двері… Замість конструктивних дій та допомоги нам у дослідженні пам’ятки та можливому її відновленні, такі «патріоти» тільки ще більше завдають шкоди (( Так само, коли не порадившись з нами як з фахівцями, які багато років досліджують пам’ятку і ведуть перемовини щодо її відновлення, деякі наші ділки самі їдуть туди, щоб побалакати про її відновлення, то тільки ще гірше роблять, бо не розуміючи всіх «підводних каменів» та специфіки, тільки заганяють у глухий кут переговори, які давно ведуться… Виходить, як допомогти нам проводити фахову роботу, то бажаючих немає, а як нашкодити зайвими і недолугими рухами, з перетягуванням кожним ковдри на себе, то тут у нас вдосталь бажаючих… От тільки цими діями, на жаль, вони ще тільки гірше роблять (( Якщо є справді бажання допомогти, то звертайтесь, обговоримо, але не лізьте самі туди, де не розумієтесь і тілько ще більше тим шкоди завдаєте… У кого ж є конструктивні пропозиції та бажання допомогти, будемо раді співпраці.
Сергій ШУМИЛО
На жаль, з кожним роком стан святині все більше погіршується. Обстеження показало, що, порівняно з останнім обстеженням храму 5 років тому, фарби на залишках іконостасу та на настінних фресках через надмірну вологість поступово осипаються (( І якщо ще 5 років тому лики на іконографічних зображеннях ще досить добре проглядались, то тепер значно гірше… Стала більшою і тріщина в стіні вівтарної частини храму. Як видно з фотографій, у тріщину тепер майже повністю проходить долоня, ширина тріщини складає бл. 2 см. Не виключено, ще років 7 – 10, і цю унікальну пам’ятку козацької присутності на Афоні XVIII ст. може бути втрачено.
У храмі збереглися в іконостасі та на фресках зображення києво-печерських святих, що також засвідчує тісний історичний зв’язок скиту з Україною та Києво-Печерською Лаврою. Також збереглися черепи ченців, тут похованих (можливо, це були колишні козаки). Як я вже писав, цей скит було засновано на Афоні в 1740-і рр. українськими козаками. Очолював його нащадок запорозького гетьмана Оліфера Голуба, кол. бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку ієросхимонах Григорій Голуб, а ктитором скиту був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Монахами в скиту в основному були кол. запорозькі козаки, а після ліквідації Запорозької Січі – козаки з Задунайської Січі в Румунії. Через це скит іноді ще називали «Духовним Запоріжжям» на Афоні. Докладніше про цю пам’ятку козацької присутності на Афоні можна дізнатись у моїй дисертації «Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв’язків у XVІI – першій третині ХІХ ст.».
На жаль, після моїх публікацій про цей скит, коли про нього стало відомо широкому загалу в Україні, деякі настирливі українські паломники тільки ще гірше стали робити, коли намагаються пролізти до святині (( Тепер навіть шкодую, що виніс цю інформацію на загал... В результаті, там де ще кілька років тому у храмі стояли цілі вікна, тепер вибиті… Були спроби зламати вхідні двері… Замість конструктивних дій та допомоги нам у дослідженні пам’ятки та можливому її відновленні, такі «патріоти» тільки ще більше завдають шкоди (( Так само, коли не порадившись з нами як з фахівцями, які багато років досліджують пам’ятку і ведуть перемовини щодо її відновлення, деякі наші ділки самі їдуть туди, щоб побалакати про її відновлення, то тільки ще гірше роблять, бо не розуміючи всіх «підводних каменів» та специфіки, тільки заганяють у глухий кут переговори, які давно ведуться… Виходить, як допомогти нам проводити фахову роботу, то бажаючих немає, а як нашкодити зайвими і недолугими рухами, з перетягуванням кожним ковдри на себе, то тут у нас вдосталь бажаючих… От тільки цими діями, на жаль, вони ще тільки гірше роблять (( Якщо є справді бажання допомогти, то звертайтесь, обговоримо, але не лізьте самі туди, де не розумієтесь і тілько ще більше тим шкоди завдаєте… У кого ж є конструктивні пропозиції та бажання допомогти, будемо раді співпраці.
Сергій ШУМИЛО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |