Чернігівець на Афоні досліджує старшинські родоводи
На Святій Горі Афон українські науковці розпочали проєкт з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII – XVIIІ століть, в якому записані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі.
Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило.
Він розповів, що у рукописі записані знатні козацькі роди гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського, полковників Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Котляревського та багатьох інших.
"Серед церковних діячів увагу привертають перераховані в рукописі роди архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Іосифа Шумлянського, архімандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського та Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського та інші.
Цей рукопис є унікальною пам’яткою та важливим джерелом як до біографій української козацької старшини, так і історії зв’язків українських гетьманів та козацтва з центром православного чернецтва на Святій Горі Афон в XVII – XVIIІ століть", — зазначив Шумило.
Історик пояснює, що рукопис може служити цінним джерелом у майбутніх дослідженнях з історії Української Церкви, козацької старшини та України доби Гетьманщини. Він дозволяє встановити імена учасників різних історичних подій, виявити їхні родинні зв’язки тощо. У ньому збережено свідчення не тільки про знатних українських козацьких меценатів, а й повні відомості про склад їхніх родин.
"Чималий інтерес являє записаний серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогодні, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Найімовірніше, на другому місці записане ім’я дружини Мазепи.
Цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки у цього афонському пом’яннику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків", — розповів науковець.
Проєкт планували розпочати під егідою Інституту історії України НАН України ще у лютому 2022. Разом з істориком Олександром Алфьоровим планували вирушити на Афон і вже були куплені авіаквитки на 25 лютого, але за день до того розпочалась велика війна й українську наукову експедицію на Афон тоді довелося скасувати. Відновити проєкт вдалося за підтримки The British Academy та University of Exeter.
Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило.
Він розповів, що у рукописі записані знатні козацькі роди гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського, полковників Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Котляревського та багатьох інших.
"Серед церковних діячів увагу привертають перераховані в рукописі роди архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Іосифа Шумлянського, архімандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського та Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського та інші.
Цей рукопис є унікальною пам’яткою та важливим джерелом як до біографій української козацької старшини, так і історії зв’язків українських гетьманів та козацтва з центром православного чернецтва на Святій Горі Афон в XVII – XVIIІ століть", — зазначив Шумило.
Історик пояснює, що рукопис може служити цінним джерелом у майбутніх дослідженнях з історії Української Церкви, козацької старшини та України доби Гетьманщини. Він дозволяє встановити імена учасників різних історичних подій, виявити їхні родинні зв’язки тощо. У ньому збережено свідчення не тільки про знатних українських козацьких меценатів, а й повні відомості про склад їхніх родин.
"Чималий інтерес являє записаний серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогодні, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Найімовірніше, на другому місці записане ім’я дружини Мазепи.
Цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки у цього афонському пом’яннику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків", — розповів науковець.
Проєкт планували розпочати під егідою Інституту історії України НАН України ще у лютому 2022. Разом з істориком Олександром Алфьоровим планували вирушити на Афон і вже були куплені авіаквитки на 25 лютого, але за день до того розпочалась велика війна й українську наукову експедицію на Афон тоді довелося скасувати. Відновити проєкт вдалося за підтримки The British Academy та University of Exeter.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |