Центральна Азія – як москва втрачає союзників
На даний момент три з п’яти держав Центральної Азії – Казахстан, Киргизстан, Таджикисатн – залишаються членами московського мілітарного союзу, так званого ОДКБ. Насправді нова влада Казахстану (президента Токаєва) намагається дистанціюватись від рф, доходило до еокномічних протиріч в сфері транзиту енергоносіїв. Ну і згадаймо демонстративне невизнання Токаєвом маріонеткових утворень “лднр”. У відповідь йде інтенсифікаціяв відносин Астани з Туреччиною. Ну і пропагандивні заяви про русскіє території на півночі Казахстану теж не сприяють добросусідським відносинам. Хоча москва не лише нездатна воювати ще на одному фронті довжиною в кілька тисяч кілометрів, але й має оглядатись на фактор Китаю, який розглядає Казахстан та Киргизстан як свою сферу впливу. Незрозумілі відносини москви з Узбекистаном, що намагається лавірувати між рф і Заходом, бути посередником у відносинах з афганськими талібами.
Але залишався надійний союзник – Таджикистан. Єдина країна регіону, де президент Емомалі Рахмон знаходиться при владі з самого розпаду совєцької імперії. І загроза з афганського кордону, народні заворушення в Гірському Бадахшані лише посилювали прив’язаність до кремля. Бо ж без московського контингенту перспективи режиму видаються туманними.
Однак ситуація змінюється. 10 серпня розпочались масштабні військові навчання в Таджикистані під назвою «Регіональна співпраця-2022», організовані Центральним командуванням США. Присутні контингенти Киргизстану, Узбекистану, Казахстану, Монголії та Пакистану. Згадаємо, що з Киргизстаном (попри спільну участь в ОДКБ), у Рахмона напружені стосунки. Останніми роками регулярно спалахують сутички на недемаркованих кордонах. Однак інтерес до спільних військових проектів з Вашингтоном виявився сильнішим. Навчання триватимуть до 20 серпня. А після закінчення планується окремий етап американо-таджикських наавчань в районі міста Фаграбад. Раніше, на початку серпня відбувались двосторонні узбеко-таджицькі навчання в Термезі, наподалік афганського кордону.
Масштаб представлених сил звичайно невеликий, йдеться про можель командно-штабних ігор. Але важлий сам факт таких дій у країні, де поки що знаходиться московська база (так звана 201-а російська воєнна база).
Зрозумілий інтерес Вашингтона – показати, що після афганської кризи США нікуди не зникли. І ситуація на північних кордонах Афганістану координується задля стримування і впливу на політику Талібану. Це відкрита причина, але є більш важливі. Це витіснення впливу росії та Китаю в здавалось давно поділеному регіоні. Характерна участь Монголії, що затиснута між КНР та росією. Звісно, бачимо лише початковий крок. Регіон економічно та політично дуже залежний від Пекіну та москви. Але тенденції наочні. Очевидно, що Вашингтон виступає тут в кооперації також з Туреччиною, що останніми місяцями посилює зв’язки у тюркомовному просторі (в руслі концепції “Великого Турану”, яку так обяться у кремлі).
Об’єктивно таджицький диктатор розуміє, що москва вже не здатна гарантувати збереження його влади. Насамперед у силовому плані – кількість російського контингенту, що стояв у країні 30 років, скорочується через перекидання сил в бік України. А погані відносини з тюркськими сусідами посилюють важливість США як медіатора і гаранта стабільності. Для москви це неприємний сюрприз – нещодавно путін приїжджав в Душанбе, виділив фактично 5 млрд. доларів Талібану по суті як хабар за ненапад на північного сусіда. Однак більш надійної допомоги москва надати зараз не здатна.
Юрій ОЛІЙНИК
Але залишався надійний союзник – Таджикистан. Єдина країна регіону, де президент Емомалі Рахмон знаходиться при владі з самого розпаду совєцької імперії. І загроза з афганського кордону, народні заворушення в Гірському Бадахшані лише посилювали прив’язаність до кремля. Бо ж без московського контингенту перспективи режиму видаються туманними.
Однак ситуація змінюється. 10 серпня розпочались масштабні військові навчання в Таджикистані під назвою «Регіональна співпраця-2022», організовані Центральним командуванням США. Присутні контингенти Киргизстану, Узбекистану, Казахстану, Монголії та Пакистану. Згадаємо, що з Киргизстаном (попри спільну участь в ОДКБ), у Рахмона напружені стосунки. Останніми роками регулярно спалахують сутички на недемаркованих кордонах. Однак інтерес до спільних військових проектів з Вашингтоном виявився сильнішим. Навчання триватимуть до 20 серпня. А після закінчення планується окремий етап американо-таджикських наавчань в районі міста Фаграбад. Раніше, на початку серпня відбувались двосторонні узбеко-таджицькі навчання в Термезі, наподалік афганського кордону.
Масштаб представлених сил звичайно невеликий, йдеться про можель командно-штабних ігор. Але важлий сам факт таких дій у країні, де поки що знаходиться московська база (так звана 201-а російська воєнна база).
Зрозумілий інтерес Вашингтона – показати, що після афганської кризи США нікуди не зникли. І ситуація на північних кордонах Афганістану координується задля стримування і впливу на політику Талібану. Це відкрита причина, але є більш важливі. Це витіснення впливу росії та Китаю в здавалось давно поділеному регіоні. Характерна участь Монголії, що затиснута між КНР та росією. Звісно, бачимо лише початковий крок. Регіон економічно та політично дуже залежний від Пекіну та москви. Але тенденції наочні. Очевидно, що Вашингтон виступає тут в кооперації також з Туреччиною, що останніми місяцями посилює зв’язки у тюркомовному просторі (в руслі концепції “Великого Турану”, яку так обяться у кремлі).
Об’єктивно таджицький диктатор розуміє, що москва вже не здатна гарантувати збереження його влади. Насамперед у силовому плані – кількість російського контингенту, що стояв у країні 30 років, скорочується через перекидання сил в бік України. А погані відносини з тюркськими сусідами посилюють важливість США як медіатора і гаранта стабільності. Для москви це неприємний сюрприз – нещодавно путін приїжджав в Душанбе, виділив фактично 5 млрд. доларів Талібану по суті як хабар за ненапад на північного сусіда. Однак більш надійної допомоги москва надати зараз не здатна.
Юрій ОЛІЙНИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |