Анатолія Єрмака вбили, як Чорновола
Вбивство підполковника СБУ, народного депутата України 2, 3 скликань, члена депутатського об’єднання «Антимафія» Анатолія Єрмака (1955/11. 02. 2003) було копією інсценізації «випадкової» ДТП, в якій загинув В’ячеслав Чорновіл.
Як депутат А. Єрмак публічно критикував порушення законодавства найвищим керівництвом України: Л. Кравчуком, Л. Кучмою, П. Лазаренком, В. Пустовойтенком, Ю. Звягільським, О. Волковим. Він виступав, писав статті, нікого не боявся. До обрання парламентарем (вперше – в 1994 році) Анатолій Єрмак служив у військовій контррозвідці СБУ. Тобто, він розумівся і на стеженні, і на особистій охороні, і на володінні зброєю, і на безпечній поведінці під час руху по українських дорогах. Особливо ввечері, взимку.
Будучи депутатом ВР України, Анатолій Єрмак вимагав імпічменту президента України Леоніда Кучми через скоєння останнім тяжких кримінальних правопорушень. Перелічить ще живих критиків Л. Кучми, що хотіли побачити його на лаві підсудних та у в’язничній камері. Це елементарна вправа, на перший погляд. Проте, лічіть пошепки, без свідків.
Я не знаю, хто саме замовив вбивство А. Єрмака, щоб він замовк назавжди. Тому вище просто перелічив прізвища тих, кому він найбільше дошкуляв. Хтось з підозрюваних вже помер, а хтось досі насолоджується життям. Користаючись презумпцією невинуватості та персональним алібі. Зрозуміло, тоді ані відеоспостереження на дорогах, ані контрольованого трафіку телефонних розмов гіпотетичних замовників та кілера не було.
Анатолій разом з рідним братом Миколою ввечері 11. 02. 2003 їхав в райцентр Пологи (Запорізька область), щоб взяти участь в похоронах рідної матері. Як свідчить міліцейські документи, машина братів Єрмаків рухалась о 18-00 зі швидкістю 60 км на годину. Зустрічна вантажівка, всі пишуть про її швидкість 50 км на годину, так вдарила машину братів, що обоє загинули. Керівництво України цілком влаштовувала версія з ДТП. Обмежились традиційною експертизою, однією (!) Прізвище експерта ви не знайдете в енциклопедіях чи тогочасних публікаціях. Свідків також не було. Зима, починає темніти рано, сніг, слизько, дороги в райцентрі переповнені вантажівками, що гасають в темноті.
Вантажівка на швидкості 50 км на годину не гальмує, не намагається об’їхати авто, а б’є смертників з такою силою, що шансів вижити у братів Єрмаків не було. Зовсім. У загиблого в день поховання власної матері А. Єрмака залишилась дружина – вдова та двоє синів, сиріт.
Полковник Григорій Омельченко, який завжди називав себе близьким другом Анатолія Єрмака, задовільнився версією з ДТП. Згодом він, перебуваючи в кріслі народного депутата України, отримав звання генерал-майора. Зараз Антимафіозі Омельченко спокійно доживає в Києві, бо мафії в Україні вже нема, отримує пенсію генерал-лейтенанта СБУ, УБД, виступає в ЗМІ. У нього все добре і ще краще.
Ян ЧАРНЕЦЬКИЙ
Як депутат А. Єрмак публічно критикував порушення законодавства найвищим керівництвом України: Л. Кравчуком, Л. Кучмою, П. Лазаренком, В. Пустовойтенком, Ю. Звягільським, О. Волковим. Він виступав, писав статті, нікого не боявся. До обрання парламентарем (вперше – в 1994 році) Анатолій Єрмак служив у військовій контррозвідці СБУ. Тобто, він розумівся і на стеженні, і на особистій охороні, і на володінні зброєю, і на безпечній поведінці під час руху по українських дорогах. Особливо ввечері, взимку.
Будучи депутатом ВР України, Анатолій Єрмак вимагав імпічменту президента України Леоніда Кучми через скоєння останнім тяжких кримінальних правопорушень. Перелічить ще живих критиків Л. Кучми, що хотіли побачити його на лаві підсудних та у в’язничній камері. Це елементарна вправа, на перший погляд. Проте, лічіть пошепки, без свідків.
Я не знаю, хто саме замовив вбивство А. Єрмака, щоб він замовк назавжди. Тому вище просто перелічив прізвища тих, кому він найбільше дошкуляв. Хтось з підозрюваних вже помер, а хтось досі насолоджується життям. Користаючись презумпцією невинуватості та персональним алібі. Зрозуміло, тоді ані відеоспостереження на дорогах, ані контрольованого трафіку телефонних розмов гіпотетичних замовників та кілера не було.
Анатолій разом з рідним братом Миколою ввечері 11. 02. 2003 їхав в райцентр Пологи (Запорізька область), щоб взяти участь в похоронах рідної матері. Як свідчить міліцейські документи, машина братів Єрмаків рухалась о 18-00 зі швидкістю 60 км на годину. Зустрічна вантажівка, всі пишуть про її швидкість 50 км на годину, так вдарила машину братів, що обоє загинули. Керівництво України цілком влаштовувала версія з ДТП. Обмежились традиційною експертизою, однією (!) Прізвище експерта ви не знайдете в енциклопедіях чи тогочасних публікаціях. Свідків також не було. Зима, починає темніти рано, сніг, слизько, дороги в райцентрі переповнені вантажівками, що гасають в темноті.
Вантажівка на швидкості 50 км на годину не гальмує, не намагається об’їхати авто, а б’є смертників з такою силою, що шансів вижити у братів Єрмаків не було. Зовсім. У загиблого в день поховання власної матері А. Єрмака залишилась дружина – вдова та двоє синів, сиріт.
Полковник Григорій Омельченко, який завжди називав себе близьким другом Анатолія Єрмака, задовільнився версією з ДТП. Згодом він, перебуваючи в кріслі народного депутата України, отримав звання генерал-майора. Зараз Антимафіозі Омельченко спокійно доживає в Києві, бо мафії в Україні вже нема, отримує пенсію генерал-лейтенанта СБУ, УБД, виступає в ЗМІ. У нього все добре і ще краще.
Ян ЧАРНЕЦЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |