80-ті роковини Корюківської трагедії відзначили на місці нацистського злочину
1 березня, на 371-й день відкритого вторгнення російського агресора в Україну, у місті Корюківка Чернігівської області, яке знаходиться досить близько до українсько-російського кордону, вшанували пам’ять 6700 жертв — найбільшої нацистської каральної акції знищення населеного пункту разом із мешканцями у Другій світовій війні в Європі 1939-1945 рр.
Корюківська трагедія, яку було здійснено 1-2, 9 березня 1943 р., стала національним символом скорботи всіх жителів понад 670 спалених населених пунктів України, знищених нацистськими карателями в роки Другої світової війни.
Біля «Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським окупантам» у центрі міста разом з корюківською громадою пам’ять усіх невинно вбитих хвилиною мовчання вшанували начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус та його заступник Дмитро Синенко, голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко зі своїм заступником Дмитром Блаушем, начальник Корюківської районної військової адміністрації Іван Ващенко, Корюківській міський голова Ратан Ахмедов, представники органів влади, силових структур, Українського інституту національної пам’яті.
Учасники меморіального заходу поклали квіти до пам’ятника.
Потім в урочищі Гай — на місці перепоховання 231 жертви Корюківської трагедії — заупокійну літію відправив керуючий Чернігівською єпархією Православної Церкви України єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній.
Учасники постійно наголошували на важливості пам’яті. Серед іншого вона допомагає краще зрозуміти війну, яку сьогодні Росія веде проти нашої держави. Спалюючи цілі села та брутально вбиваючи всіх жителів – від дітей до людей літнього віку, нацисти мали єдину мету – залякати й упокорити. Те ж мають на меті російські окупанти, вдаючись до тактики ракетного терору проти українців, вбивства цивільного населення на окупованих рашистами територій нашої країни.
Під час меморіальних заходів Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, та Людмила Бабич, директорка Корюківського історичного музею, ініціювали перейменування «Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським окупантам», відкритого в 1977 р. (авторка: українська скульпторша Інна Коломієць), на іншу назву «Пам’ятник жертвам Корюківської трагедії 1-2, 9 березня 1943 року».
«Пам’ятник знаходиться на місці ресторану, в помешканні якого 1 березня 1943 р. нацистські карателі розстріляли 500 місцевих жителів, а потім його спалили разом із трупами жертв. На тому місці у землі знаходиться прах невинно убієнних. Це одна із найважливіших локацій знищення Корюківки під час нацистської каральної акції 1-2, 9 березня 1943 р. Тому пам’ятник, а фактично надгробок, має бути перейменований. Це питання історичної справедливості, наш обов’язок перед жертвами», — пояснив С. Бутко.
Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України
Корюківська трагедія, яку було здійснено 1-2, 9 березня 1943 р., стала національним символом скорботи всіх жителів понад 670 спалених населених пунктів України, знищених нацистськими карателями в роки Другої світової війни.
Біля «Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським окупантам» у центрі міста разом з корюківською громадою пам’ять усіх невинно вбитих хвилиною мовчання вшанували начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус та його заступник Дмитро Синенко, голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко зі своїм заступником Дмитром Блаушем, начальник Корюківської районної військової адміністрації Іван Ващенко, Корюківській міський голова Ратан Ахмедов, представники органів влади, силових структур, Українського інституту національної пам’яті.
Учасники меморіального заходу поклали квіти до пам’ятника.
Потім в урочищі Гай — на місці перепоховання 231 жертви Корюківської трагедії — заупокійну літію відправив керуючий Чернігівською єпархією Православної Церкви України єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній.
Учасники постійно наголошували на важливості пам’яті. Серед іншого вона допомагає краще зрозуміти війну, яку сьогодні Росія веде проти нашої держави. Спалюючи цілі села та брутально вбиваючи всіх жителів – від дітей до людей літнього віку, нацисти мали єдину мету – залякати й упокорити. Те ж мають на меті російські окупанти, вдаючись до тактики ракетного терору проти українців, вбивства цивільного населення на окупованих рашистами територій нашої країни.
Під час меморіальних заходів Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, та Людмила Бабич, директорка Корюківського історичного музею, ініціювали перейменування «Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським окупантам», відкритого в 1977 р. (авторка: українська скульпторша Інна Коломієць), на іншу назву «Пам’ятник жертвам Корюківської трагедії 1-2, 9 березня 1943 року».
«Пам’ятник знаходиться на місці ресторану, в помешканні якого 1 березня 1943 р. нацистські карателі розстріляли 500 місцевих жителів, а потім його спалили разом із трупами жертв. На тому місці у землі знаходиться прах невинно убієнних. Це одна із найважливіших локацій знищення Корюківки під час нацистської каральної акції 1-2, 9 березня 1943 р. Тому пам’ятник, а фактично надгробок, має бути перейменований. Це питання історичної справедливості, наш обов’язок перед жертвами», — пояснив С. Бутко.
Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |