Пам"яті маестро Любомира Боднарука (доповнено)

Правління чернігівського обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка з сумом повідомляє, що на 71 році життя перестало битися серце українського патріота, члена правління "Просвіти", заслуженого діяча мистецтв України, засновника і керівника камерного хору імені Д.Бортнянського Любомира Боднарука.
Народився Любомир Мирославович на Тернопільщині, у древньому Чорткові. Народна пісня в самому укладі життя Боднаруків посідала чи не найпочесніше місце - мати Любомира, Розалія Василівна, співала в церковному хорі і часто брала сина з собою. Через раннє дитинство хлопчика жорстоко прокотилася хвиля сталінських репресій - за сфальсифікованим звинуваченням було ув`язнено батька, Мирослава Миколайовича. Він перебував у тій колоні в`язнів Чортківської тюрми, яких гнали етапом на Умань, а 5 червня розстріляли. Аж 1991 року син одержав звістку про посмертну реабілітацію батька, ще роком пізніше дізнався, де знаходиться його могила, і вклонився їй. Однак тавро «ворога народу» довгі роки тяжіло над його долею.

Посада хормейстера Гуцульського ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії започаткувала творчу біографію митця. З Гуцульським ансамблем пісні і танцю Любомир Боднарук об`їздив тоді увесь Радянський Союз. Українці з тамтешньої діаспори плакали від надміру почуттів, слухаючи професійне виконання так дорогих їх серцю народних та сучасних пісень. Час роботи в ансамблі став пам`ятним для пана Любомира не тільки ростом фахового рівня, а й мітками в особистому житті: там, у Прикарпатті, він зустрів свою другу половинку - майбутню дружину Любов Яцемірську. Родом з Брянщини, що виросла в Івано-Франківську, здобула мистецьку освіту в тамтешньому музучилищі і працювала у танцювальній групі ансамблю, будучи водночас ведучою концертних програм. Під час одного з гастрольних турне в місті Душанбе герой нашої оповіді освідчився пані Любі в коханні й вони вирішили поєднати свої долі в одну. Було то у 1965 році.

А від 1984 року маестро працює в Чернігівському музичному училищі ім.Л.Ревуцького, обіймаючи посаду заступника директора з навчальної роботи.
У 1996 році на мистецькому небосхилі України з`явився Чернігівський камерний хор ім.Дмитра Бортнянського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм. Хор, за визнанням мистецтвознавців та фахівців музичного мистецтва, став одним з найдинамічніших художніх колективів нашої держави, який очолив відомий митець - культурно-громадський діяч і хоровий диригент Любомир Боднарук. Його творча біографія, як справедливо помічено мистецтвознавцями, - то вагома відповідь тим силам, котрі ще й сьогодні виношують ідею поділу України на так званих «східняків» та «західняків»...

Вже не поїде він у село Шманьківці до рідних могил, не покуштує улюблених вареників з вишнями, не похвилюється на концерті доньки, заслуженої артистки України Жанни Боднарук, не зайде у "Просвіту", не стане перед своїм хором. Та пісня його звучатиме, як і пам"ять про нього.

Правління обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка.
Прощання з Любомиром Боднаруком пройде 8 грудня з 9 години у храмі св.вмчц. Катерини, з 11 години -- у фойє обласної філармонії. Очікується, що чин похорону очолить преосвященніший Іларіон, єпископ чернігівський і ніжинський.