Прочитав "Село", а за ним - Щоденники Костянтина Самбурського, псаломщика із с.Гужівка , як доповнення й "розшифровку" причин загибелі села. Зокрема, феномена "варварства" - відбирання селянами майна в інших селян усупереч біблійній заповіді: "Не кради!" Усе в цьому світі не випадково. Тема важлива й не досліджена етнопсихологами. Дякую Миколі Тимошику і Вікторові Моренцю за спонукання до цього.
Тим не менше союзники заплющили на це очі. Їх це влаштовувало, бо до своїх вони не могли ставилися як до "гарматного м’яса". Повторилася ситуація 1-ї світової.
Такі досягнення - ніяке не диво. "Світич" майже щороку привозить ззакордону нагороди - комерційною мовою - експортує наше мистецтво, привертаючи увагу чисельної туристичної й місцевої публіки. От тільки, який зиск нам, зокрема Ніжину. Сюди як не їздили, так і не їздять закордонні колективи, не те що туристи. От і виходить благодійність на експорт.
Найкращий вихід з цієї довготривалої скандальної ситуації - повернути Коптєву скульптуру кіноперсонажу, який ніякого відношення до міста не має, і відновити понівечений Графський парк.
У праці Миколи Тимошика "Село" теж є неточності. Такого роду література має проходити фахове рецензування. Чомусь вважають, що краєзнавчі дослідження цього не потребують. Ніби це впливає на авторську свободу. Мабуть, тому з’явився жарт: "Історія - наука легкої поведінки".
Цікаво, чи спроможеться Український інститут національної пам’яті назвати в зв’язку з відзначенням 100-річчя Української революції імена «безвідповідальних популістів, які сприяли зовнішньому ворогу, використали сепаратні переговори, земельне питання, поділ українців за майновою та соціальною ознакою»?
0
