Неділя, 26-Лют-17, 12:07

НовиниРеєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Мова

Меню сайту
Категорії розділу
Невідома Україна
Суспільство
Культурний простір
Політикум
Хмарка теґів
Наше опитування
Як ви ставитесь до енергетичної блокади Криму?
Всього відповіло: 470
Друзі сайту

Статистика

Присутніх всього: 105
Гостей: 105
Читачів: 0
 Статті



Головна » Статті » Невідома Україна

Хто, коли і як загинув у Бабиному Яру.
Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж «просто зайвими». Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Разом із Вермахтом у місто увійшли айнзантцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру.

«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул. Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій). Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й вбивали їх пострілами в потилицю.

Того дня, 29 вересня, німці встигли до 18.00 розстріляти близько 22 тисяч. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

За два дні (29-30 вересня) загинула 33 771 особа. У «Донесенні про події в СРСР» від 02.10.1941 сказано:«Зондеркоманда 4а в співпраці зі штабом групи і двома командами поліційного полку «Південь» 29 і 30.9.41 стратила в Києві 33 771 єврея». Про продовження розстрілів свідчать німецькі документи. Так, приміром, у «Донесенні про події в СРСР» № 111 від 12.10.1941 говориться наступне: «Загальне число страчених зондеркомандою 4а тепер перевищило 51 000». Згідно з німецькими документами розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941-го. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї.

Втім, із середини жовтня цього ж року у Бабиному Яру та його околицях починаються спеціальні акції, під час яких були розстріляні комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії.

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. «Донесення про події в СРСР» № 164 від 4 лютого 1942 р. свідчить: «У Київській області боротьба проти комуністів все більше трансформується в боротьбу проти національних українських формувань... Конфіскований письмовий матеріал, а також свідчення різних арештованих в останній час прихильників Бандери знову доводять, що прихильників Бандери неможливо залучити до будь-якої позитивної співпраці. Тому лишається тільки повністю знищити цей рух».

Незабаром нацисти розгортають свої репресії не лише проти бандерівців, але й представників інших течій українського визвольного руху. Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український патріот. Тут обірвалося життя української поетеси, члена ОУН (м) Олени Теліги.

Другий етап масових розстрілів припадає на кінець зими 1942 – середину серпня 1943. У цей час створюють Сирецький концтабір, який змінив табір на вулиці Керосинній (створений у квітні-травні 1942-го). Саме його в'язні заповнюють своїми тілами Бабин Яр, ями у самому таборі й довкола нього. Це здебільшого підпільники й партизани: комуністи й українські націоналісти.

Заключний етап регулярних розстрілів відбувався у серпні-вересні 1943-го на фоні знищення раніше захоронених у Бабиному Яру тіл розстріляних. Цю «роботу» виконували ті ж в'язні Сирецького концтабору. Спалювали тіла в яру навпроти.

Зрозумівши, що у Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів.
18 серпня 1943-го до Сирецького табору прибула група в’язнів із Полтави, яких розмістили в спеціальних землянках у самому яру. Наступного ранку до них приєднали 100 ув’язнених євреїв із табору. Загалом у команді смертників працювало 327 осіб. Чоловіків закували в ножні кайдани та змусили викопувати трупи на місці колишніх масових розстрілів, а також будувати печі із огорожі Лук’янівського і надгробків Єврейського кладовищ. Тіла та дрова складали в печі штабелями. Потім усе спалювали. В одній такій печі за раз знищували до 2000 тіл.

Двічі на тиждень нацисти привозили у Бабин Яр у машинах-«душогубках» в’язнів із тюрми СД. Цих людей після вбивства також спалювали у «печах». Всі ці «роботи» в Бабиному яру відбувалися таємно. Територія була оголошена забороненою зоною, обгороджена й засаджена деревами, але сморід і дим розносилися по Києву далеко за межами яру.

До кінця вересня майже всі тіла розстріляних були спалені, а в’язні заклали останню піч – для себе. У ніч на 29 вересня 1943-го мешканці однієї з землянок вирвалися на волю, але врятуватися вдалося лише двом десяткам. Згодом саме їхні свідчення дали можливість відтворити історію знищення тіл у Бабиному Яру.

Штандартненфюрер Пауль Блобель, який керував стратами у Києві в 1941-му, наглядав і за спаленням останків жертв у 1943-му. Про це він засвідчив на Нюрнберзькому процесі 1947 року: «Під час мого візиту в серпні я особисто спостерігав за спаленням тіл у загальній могилі під Києвом. Могила була близько 55 м довжиною, 3 м шириною і 2,5 м глибиною. Після того, як верхній шар був знятий, трупи облили горючим матеріалом і підпалили. Пройшло близько двох днів, поки могили згоріли до дна. Я особисто пересвідчився, що прогоріло все до самого дна. Після цього могила була засипана, і так майже всі сліди були заметені».

У жовтні 1943-го у Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста.

Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а 6-го до Києва увійшла Червона армія.

Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму «Яд Вашем» у 1963 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». У квітні 1989-го було встановлене почесне звання «Праведник Бабиного Яру».

Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі 662 особи удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям.

Вікторія ЯРЕМЕНКО, кандидат історичних наук, Український інститут національної пам’яті
Категорія: Невідома Україна | Додав: Василь (24-Вер-16)
Переглядів: 930 | Теги: Олена Теліга, голокост, ОУН (М), Бабин Яр, нацисти, окупація Києва | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Код *:


26-Лют-17
- У Мені видали книгу про героїв російсько - українс...
25-Лют-17
- У Сновську напали на олігарха "сиротського хутора"
25-Лют-17
- У Бабиному яру - пам'ятник українській націоналіст...
24-Лют-17
- Поліція Чернігівщини першою в Україні впровадила н...
24-Лют-17
- Здали кров в пам’ять про Дебальцеве
24-Лют-17
- Молоко буває "чорним"
24-Лют-17
- Огляд газети "Сіверщина" за 23 лютого
24-Лют-17
- Потрібні працівники на сільгосппідприємства? Навчи...
24-Лют-17
- Нагороди за скаженого вовка
24-Лют-17
- Біг заради врятування хлопчика




Завантаження ...




сепаратизм гадание приворот магические услуги снятие порчи ДТП Голодомор мвс ДАІ Мазепа Чернігівгаз єпископ Іларіон Рух БЮТ Десна Наша Україна Біла хата Батурин Чернігівщина Корюківка Козелець Олександр Волощук Семенівка Мена митниця Нові Яриловичі Просвіта Одеса Бахмач УНП газета Київ Микола Шкурко Катерининська церква городня аварія хабар Екологія податкова УПЦ КП УПЦ МП Земля анонс Інтермеццо Львів мнс пожежа армія Тимошенко Бобровиця статистика СБУ Росія ФСБ Податки Бюджет КРУ євреї Друга світова війна міліція грип Кримінал Сіверщина конкурс Чернігів Ніжин Прилуки Ющенко Яценюк комуністи Чернігівська митниця Чернігівська область Батьківщина Чернігівський район Янукович вибори Севастополь українська мова УНР Чернігівська наливайченко Василь Чепурний Віктор Лазар Сергій Павленко розпад Росії Петро Антоненко Крути Ічня Україна - Росія УІНП Сергій Бутко нові книги перейменування Левко Лук'яненко Новгород- Сіверський чернігівська Просвіта російсько- українська війна російська агресія Сергій Горобець декомунізація

 Блоґи "Сіверщини"

 

 

 

 


Панорами Чернігова






© "Сіверщина" 20072017| Хостинг AdvancedHosters LTD |Використовуються технології uCoz
Пошук
Реклама

АНОНСИ ПОДІЙ


[24-Лют-17] [Анонси подій]
Біг заради врятування хлопчика
[22-Лют-17] [Анонси подій]
«Чернігів та повсякденне життя чернігівців у 1920-х роках»
[17-Лют-17] [Анонси подій]
У Седнів на 100-річчя Тетяни Яблонської
[14-Лют-17] [Анонси подій]
Чернігівські помпадури - хто вони?
[13-Лют-17] [Анонси подій]
До Дня героїв Небесної сотні
[12-Лют-17] [Анонси подій]
Ніжинців запрошують на лижі
[09-Лют-17] [Анонси подій]
"Губернський хутір Чернігів"
Афіша

Погода
Новини
[26-Лют-17] [Україна сьогодні]
У Мені видали книгу про героїв російсько - української війни (1)
[25-Лют-17] [Кримінал]
У Сновську напали на олігарха "сиротського хутора" (1)
[25-Лют-17] [Україна сьогодні]
У Бабиному яру - пам'ятник українській націоналістці (1)
[24-Лют-17] [Суспільство]
Поліція Чернігівщини першою в Україні впровадила новий інформаційний сервіс (0)
[24-Лют-17] [Суспільство]
Здали кров в пам’ять про Дебальцеве (0)
[24-Лют-17] [Споживач]
Молоко буває "чорним" (0)
[24-Лют-17] [Суспільство]
Огляд газети "Сіверщина" за 23 лютого (0)
[24-Лют-17] [Село]
Потрібні працівники на сільгосппідприємства? Навчимо безробітних! (0)
[24-Лют-17] [Суспільство]
Нагороди за скаженого вовка (0)
[24-Лют-17] [Анонси подій]
Біг заради врятування хлопчика (0)
Реклама


Останні статті
[19-Лют-17] [Невідома Україна]
Перший бій УПА з радянськими партизанами (0)
[31-Січ-17] [Невідома Україна]
Вірш Олександра Олеся «Під Крутами» в експозиції музею Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» (0)
[22-Лис-16] [Невідома Україна]
Голодомор: кого на Чернігівщині занесли на «чорну дошку» (0)
[24-Вер-16] [Невідома Україна]
Хто, коли і як загинув у Бабиному Яру. (0)
[12-Вер-16] [Невідома Україна]
Створення загороджувальних загонів у стрілецьких дивізіях у 1941-му (0)
[19-Сер-16] [Невідома Україна]
Підрив Дніпрогесу радянськими спецслужбами (1941) (0)
[17-Сер-16] [Політикум]
Агресія Росії проти України – випадковість чи закономірність? (0)
Пошук YouTube
Вітаємо!
Сьогодні: іменинників немає


Пошта
Логін:
Пароль:
(що це)
реєстрація скриньки
Інтернет-портал "Сіверщина" не є копією друкованого видання
При використанні матеріалів гіперпосилання на siver.com.ua є обов'язковим.