Зяблики тіти Ліди

Це не буде рецепт. Бо рецепта я не знаю.
Це спогад про ласощі з дитинства.

Літо - пора дитячої вольности. І хоч є якісь обов'язки, усе ж ти вільна і можеш піти в сусіднє село до тіти Ліди. Там сходяться твої двоюрідні й троюрідні сестри й брати, а тіта пече зяблики. Це найсмачніші у світі пиріжки.

Вона пече їх з різними начинками. Витягає деко за деком із печі, а ви, дітвора, налітаєте на гарячі смаколики - і поки тіта витягає наступне деко, вмісту попереднього давно нема.

Тіта Ліда сміється, вона ще така молода, розрум'янена біля печі. Ви галасуєте й халасуєте зяблики.

Тіта сама придумала назву цим своїм пиріжкам, а вам так смішно, бо зяблики наче самі залітають у ваші роти...
Тітині зяблики... Я такі ніколи не спечу...

Ганна АРСЕНИЧ - БАРАН