Зенькова могила
Як казав відомий історик Д. Яворницький, «рід приходить, рід переходить, а земля у віках стоїть». В 1687 році в результаті змови старшини гетьмана І. Самойловича усунено з посади і заслано московською владою до Тобольська, де він і помирає в 1690 році. Новим гетьманом було обрано генерального осавула Івана Мазепу, який своїм універсалом у 1691 році пожалував село Шаболтасівку В. Дуніну-Борковському. В 1702 році після смерті Дуніна-Борковського село переходить до його сина Михайла, одруженого на Парасці - дочці миргородського полковника Данила Апостола. В 1710 році Данило Апостол одержав грамоту від царя на села Чернігівського полку - Хлоп'яники, Лузіки, Рудню, Ушівку, Авдіївку і Шаболтасівку. Авдіївку він залишає своїй дочці, а іншими володіє сам.
Початок XVIII століття -- період бурхливих змін в політичному, економічному житті тогочасної України. На північному сході формувалась Російська Імперія, керована молодим, енергійним та амбітним Петром І. З північного заходу наступала найсильніша армія тогочасної Європи під проводом не менш амбіційного короля Швеції Карла XII. І на цей раз Чернігово-Сіверщина стає основним театром військових дій сильних світу цього. Після зустрічі під Н.-Сіверським об’єднані шведсько-українські війська йдуть на південний схід у напрямку Батурина і з боями переправляються через Десну в околицях Мезина та Псарівки ( сучасна Свердловка).
В той же час російська армія знаходиться поблизу з центром в с. Чорнотичі.
Так склалось, що територія Шаболтасівки та навколишніх сіл стала нейтральним прошарком території між двома ворогуючими силами.
На цій території промишляли озброєні загони збирачів продовольства для російської армії. Крім того, російськими військами палилися цілі села для того, щоб не дісталися противнику, або ж за якусь непокору. Така лиха доля спіткала й давню Авдіївку, що знаходилась в лісі за Лузіками. Вона була повністю спалена, а її жителі були вимушені переселилися на нові землі. Частина оселилась на іншу сторону від річки Лузь і отримала назву Лузіки, частина ж перейшла на територію сучасної Надточіївки поближче до козацького поселення, утворивши єдине село Авдіївку. Що стосується шведських військ сучасники відзначали стриманість по відношенню до місцевого населення.
В той час за 2 км на південь від Шаболтасівки на кордоні сучасних шаболтасівських та понорницьких земель відбулася збройна сутичка загону російських драгунів з козаками. В бою загін російських рейтарів було знищено і там же поховано в братській могилі, яка називалась Зеньковою могилою, в наш час її називають просто Могила. Десь до середини XX ст. форми Могили були чітко виражені, а потім в радянський час для збільшення площі ріллі її розорали. Ходять перекази, що ще до революції там, орючи поле, селянин виорав золотого хреста, якого віддав в Шаболтасівську церкву.
Олексій МОРОЗ
Уривок з книги «Шаболтасівка: погляд крізь віки», що готується до друку
Повністю стаття надрукована в газеті "Сіверщина"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |