Картопляне лихо
Очевидно та неймовірно те, що нинішній небувалий врожай картоплі виявився ледь не стихійним лихом для українських селян. Чернігівщина здавна вважалася «картопляним царством» саме тут масово закуповували та відправляли на південь України чи до Києва перекупники картоплю, селяни на цьому непогано заробляли. Але не цього року. Картопляною столицею півночі Чернігівщини вважається Авдіївка Сосницького району, саме тут та на прилеглих територіях (Менщини, Сосниччини) існують ідеальні умови для вирощування «другого хліба» - північніше вже ліси, не та земля. Колгоспів тут немає, так само як і великих господарств-латифундистів, землю обробляють фермери, у власності у яких є в кожного відповідна техніка. На вулицях Авдіївки можна побачити як виглядає наприклад 50 тон картоплі, адже для її тимчасового зберігання на узбіччях височіють гори з дерев’яних ящиків –кожен з яких вмішує 1 тону картоплі.
Щорічно українці вживають 133 кілограми картоплі щоденно, більше в світі їдять тільки білоруси та киргизи. Ще весною Азаров скаржився на дорогу картоплю, фермери посадили її більше ще й природа допомогла.
Роман Сластьон, експерт, Київ:
Загалом можна оцінювати виробництво цьогорічного рівня 20 навіть 21 мільйона тонн картоплі. Звичайно, це більше ніж було минулого року і навіть дещо ніж ми мали в досить гарні роки, в попередні. І той надлишок, який ми отримали зараз, він тисне на ринок.
Олексій Мороз, фермер, с. Шаболтасівка Сосницький район:
Цього року картоплю закуповують по 0,80 коп. за 1 кілограм, собівартість її склала 1,05 за 1 кілограм, і це не враховуючи фізичної праці. Продавати її невигідно,доводиться «опускати» її в погреб, для зберігання.
Баба Галя із с. Киселівка Менського району каже, що цього року як і завжди міняють картоплю на кавуни, олію та інші харчі.
- Але при цьому ці міняли, в основному азербайджанці, ціни на них не знижують. Так дешево віддавати картоплю не хочеться, а що робити? На таких беззахисних та слабосилих, яким картоплю зберігати ніде вони й наживаються.
Та що там баба Галя. Якщо на сосни чині всім відома історія, як минулого року перекупники хотіли надурити на декілька тисяч гривень Василя Колоса, тоді голову райради. Просто завантажили картоплю, а частину коштів за отриманий товар просто вирішили не давати. Довелося йому застосувати авторитет своєї посади.
Фермери вважають, що падіння цін на картоплю, це махінації існуючої влади, яка шляхом демпінгування цін на картоплю запобігає зростання соціального напруження на Донбасі.
- Якщо у нас врожай картоплі, чому держава нічого не робить, не домовляється із сусідніми державам, щоб туди відправити картоплю? Для чого тоді вона взагалі існує ця вертикаль влади?
Щоправда, цього року у Європі - свій колосальний врожай городини, так що надії на експорт ніякої. А зберігати все це багатство ніде - сучасних сховищ як не було, так і немає. Мінагрополітики констатує факт (причому, вже не перший рік), але чи робить щось у даному напрямку? Не видно.
Є ще одна новина, поки не підтверджена офіційно: на думку фахівців, наступного року у нас також прогнозується великий врожай зернових. Більше того, рекордний - на рівні 54,3 млн. тонн. Якщо прогноз виправдається, це стане максимальним показником за всі роки незалежності.
Питання в тому, чи раді цьому виробники? Хороший урожай відвідував Україна вже не раз. Попередній рекорд відзначений у 2008 році. Але всі проблеми, з якими зіткнулися аграрії тоді, залишилися і зараз: не вистачає елеваторів, а ті, що є - контролюються великими агрокорпорації. Дрібного виробника, а тим більше фермера, туди не пустять.
В результаті і зерновики, і овощевікі намагаються продати свою продукцію, як можна швидше і особливо не торгуючись. Овочі-то гниють!
У світі, до речі, існує продовольча криза, чимало людей не доїдає, і таких налічується декілька сотень мільйонів. Щоправда, ці люди в основному всі проживають в бідних країнах, таких як Сомалі, Зімбабве, Гаїті.
Олександр ЯСЕНЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |