Землю —на продаж?
 Вільний продаж сільськогосподарських земель може розпочатися вже з 1 січня 2012 року, після ухвалення в парламенті двох законів — про земельний кадастр та про ринок землі. Яка доля очікує власників земельних паїв після зняття «земельного» мораторію? Чи залишиться український селянин хазяїном на своїй землі? На питання «Сіверщини» відповідає народний депутат України, голова Української народної партії Юрій КОСТЕНКО.
 Вільний продаж сільськогосподарських земель може розпочатися вже з 1 січня 2012 року, після ухвалення в парламенті двох законів — про земельний кадастр та про ринок землі. Яка доля очікує власників земельних паїв після зняття «земельного» мораторію? Чи залишиться український селянин хазяїном на своїй землі? На питання «Сіверщини» відповідає народний депутат України, голова Української народної партії Юрій КОСТЕНКО.  — Пане Юрію, днями позиція щодо категоричної незгоди зі скасуванням «земельного» мораторію в найближчі 3 – 5 років, висловлена на вашому блозі в Інтернет-виданні «Українська правда», викликала жваву дискусію за участі політиків, юристів. На Ваш погляд, чи доцільно поспішати зі скасуванням мораторію?
— Скасування мораторію на продаж землі без повномасштабної земельної реформи, яка починається не тільки із узаконення права власності українського селянина на свою землю, а й відповідних державних гарантій щодо того, що українські чорноземи будуть працювати на добробут українця, а не іноземця-латифундиста — це злочин проти українства. За умов сьогоднішніх політичної та економічної кризи 70 – 80% українських земель скупить за безцінь великий капітал, бо пересічні українці, як мінімум, 3 – 5 років не матимуть доступу до банківських кредитів. Такий ступінь «земельної» монополізації відкине Україну в минуле. Приміром, Європа страждала на цю хворобу в ХVIII — на початку XIX століття, коли у Великій Британії більше 50% землі належало 0,5% населення, а у Франції 70% землі володіли 16% великих землевласників. Владі доцільно відкласти ліквідацію мораторію на 3 – 5 років, щоб провести нарешті системну земельну реформу, яка блокується майже 20 років спочатку комуністами, а тепер олігархами. Необхідно ухвалити, як мінімум, 6 – 8 законів — щодо ефективного землекористування та охорони земель, запровадження європейської практики дотацій сільгоспвиробнику, а також створення умов для ефективних орендних відносин. Оскільки земельна реформа так і не відбулася, Україна сьогодні відстає за основними показниками сільськогосподарської діяльності не тільки від розвинених європейських країн, а вже й від Латинської Америки. Приміром, якщо Україна експортує продукції на 80 доларів з 1 га на рік, то Чилі — на 1,6 тис. доларів.
— Влада та й багато представників опозиції переконують, що земельна реформа без вільного продажу землі неможлива. Чи Ви з цим згодні?
— Земельна реформа має сприяти не фінансовим спекуляціям із землею, а створенню повноцінного українського АПК. Як доводить світовий досвід, успішна земельна реформа необов’язково передбачає вільний продаж землі. Приміром, у Китаї вся земля державна, але сільське господарство розвивається там шаленими темпами завдяки розвинутій системі оренди. В Європі орендні відносини домінують: у Франції орендується більше половини земельного фонду, у Великобританії — до 40%. Власником 90% землі в Ізраїлі є Єврейський національний фонд, який передає її в обробіток на умовах оренди.
 Ще однією особливістю аграрних відносин у розвинутих країнах Західної Європи та світу є об’єднання сімейних ферм у сільськогосподарські кооперативи. Зокрема, у Швеції до кооперативів входить до 80% загальної кількості фермерів. 
 Існування більшості ферм (у США з 1,9 млн фермерських господарств 1,5 млн — це дрібні сімейні ферми, у ФРН та Великобританії «сімейна» оренда охоплює 15 – 20% усієї орної землі) неможливе без державних субсидій, які безпосередньо отримує фермер. 
 У США 1999 року лише прямі дотації фермерам становили 23 млрд доларів, у країнах ЄС — 130 млрд доларів. Українські ж фермери змушені орієнтуватися лише на власні кошти або виторг від продажу своєї продукції. Через це на 1 га ріллі ці господарства витрачали всього 70 грн на рік, тоді як реальні потреби складали більше 1 тис. грн. Доступ до здешевлених кредитів в Україні для фермера залишається закритим. 
Повністю інтерв'ю народного депутата, голови УНП Юрія Костенка читайте в газеті "Сіверщина" за 24 лютого.
| Читайте також | 
| Коментарі (1) | 
|  | |




 
	 0
					0
					 
				
				