Землю —на продаж?

— Скасування мораторію на продаж землі без повномасштабної земельної реформи, яка починається не тільки із узаконення права власності українського селянина на свою землю, а й відповідних державних гарантій щодо того, що українські чорноземи будуть працювати на добробут українця, а не іноземця-латифундиста — це злочин проти українства. За умов сьогоднішніх політичної та економічної кризи 70 – 80% українських земель скупить за безцінь великий капітал, бо пересічні українці, як мінімум, 3 – 5 років не матимуть доступу до банківських кредитів. Такий ступінь «земельної» монополізації відкине Україну в минуле. Приміром, Європа страждала на цю хворобу в ХVIII — на початку XIX століття, коли у Великій Британії більше 50% землі належало 0,5% населення, а у Франції 70% землі володіли 16% великих землевласників. Владі доцільно відкласти ліквідацію мораторію на 3 – 5 років, щоб провести нарешті системну земельну реформу, яка блокується майже 20 років спочатку комуністами, а тепер олігархами. Необхідно ухвалити, як мінімум, 6 – 8 законів — щодо ефективного землекористування та охорони земель, запровадження європейської практики дотацій сільгоспвиробнику, а також створення умов для ефективних орендних відносин. Оскільки земельна реформа так і не відбулася, Україна сьогодні відстає за основними показниками сільськогосподарської діяльності не тільки від розвинених європейських країн, а вже й від Латинської Америки. Приміром, якщо Україна експортує продукції на 80 доларів з 1 га на рік, то Чилі — на 1,6 тис. доларів.

— Влада та й багато представників опозиції переконують, що земельна реформа без вільного продажу землі неможлива. Чи Ви з цим згодні?

— Земельна реформа має сприяти не фінансовим спекуляціям із землею, а створенню повноцінного українського АПК. Як доводить світовий досвід, успішна земельна реформа необов’язково передбачає вільний продаж землі. Приміром, у Китаї вся земля державна, але сільське господарство розвивається там шаленими темпами завдяки розвинутій системі оренди. В Європі орендні відносини домінують: у Франції орендується більше половини земельного фонду, у Великобританії — до 40%. Власником 90% землі в Ізраїлі є Єврейський національний фонд, який передає її в обробіток на умовах оренди.

Ще однією особливістю аграрних відносин у розвинутих країнах Західної Європи та світу є об’єднання сімейних ферм у сільськогосподарські кооперативи. Зокрема, у Швеції до кооперативів входить до 80% загальної кількості фермерів.
Існування більшості ферм (у США з 1,9 млн фермерських господарств 1,5 млн — це дрібні сімейні ферми, у ФРН та Великобританії «сімейна» оренда охоплює 15 – 20% усієї орної землі) неможливе без державних субсидій, які безпосередньо отримує фермер.
У США 1999 року лише прямі дотації фермерам становили 23 млрд доларів, у країнах ЄС — 130 млрд доларів. Українські ж фермери змушені орієнтуватися лише на власні кошти або виторг від продажу своєї продукції. Через це на 1 га ріллі ці господарства витрачали всього 70 грн на рік, тоді як реальні потреби складали більше 1 тис. грн. Доступ до здешевлених кредитів в Україні для фермера залишається закритим.

Повністю інтерв'ю народного депутата, голови УНП Юрія Костенка читайте в газеті "Сіверщина" за 24 лютого.