реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

За що його люблю

Я не за дари люблю його , ні...

А за те оксамитове тепло ніби з печі, яке огортає за плечі , щойно до нього приходиш і притуляєшся до свого дерева.
За силу, яка повертається по краплині, відібрана від сонячної ї просині між дубами і кленами , змішаної з їхньою позолотою.Я не хочу звідти повертатися у товкотнечу тривожного і жорстокого світу , де сьогодні ти зумів виблагати якусь дещицю дня.

За спогад про гойдалку лісника, яку я ніколи не бачила, але з дитинства уявляла її так зримо , ніби сама на ній летіла , звіяна вітром понад ярами і пагорбами , і над срібним струмком, натягнутим ніби дзвінка струна між минулим і майбутнім.

Лариса ТРАЩЕНКО



Теги:Лариса Тращенко, есей, ліс


Читайте також






Коментарі (0)
avatar