реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

З грибного полювання

20-Вер-21 463 0.0 0
Уже котру ніч неможливо спати спокійно. Перед заповіченими очима на зміну вчорашнім городнім розсипам картоплі постають хороводи біляків на лісових галявинах...

Примарний велосипедист летить крізь темряву ночі, не відчуваючи дорожніх вибоїн, які чатують ледь не на кожному метрі дороги, не боячись шипатих гілок акації під колесами залізного коня. Навіть страх нічних кошмарів не холодить спину їздока. Тишу сонного сільського царства несподівано порушують нащадки рятівників Риму, а слідом - вторить собака, намагаючись виправдатись перед господарями, навіть не підозрюючи як уже їм набрид своїми нічними серенадами. Нарешті промайнули затемнені вулиці сусіднього села. Колеса велосипеда вперто сунуть під гору, а піднявшись, раптово гальмують перед височезною стіною кукурудзяного поля, вдалині за якою темніє лісовий масив наповнений заповітними грибними скарбами. Ось тут нарешті прокидається свідомість імпульсивного їздока, який починає розуміти, що прорахувався: на екрані мобільника лише четверта година ночі. Яскраві зірки, якими засіяне все небо не збираються так рано полишати свої позиції, та поступатись місцем сонячним променям. Велосипедист усвідомлює, що благословенне світло проллється на землю щонайменше за дві години... Та нічого не зробиш, доведеться набратись терпіння і чекати. Ситуацію розряджає споглядання воістину чудного шатра нічного небозводу, розділеного навпіл чумацьким шляхом, який так і манить у зіркову далечінь, а обидві ведмедиці, здається, навпаки хочуть спуститися на землю - ось-ось торкнуться верхівки кукурудзяного лану. Боже яка неперевершена краса!..

Доброго ранку, лісовий раю! Дозволь порушити твою тишу!

І от уже перші біляки, засліплені світлом мобільного ліхтарика, спросонку стрибають до кошика. Як ви, мабуть, уже здогадались, примарний велосипедист, сховавши свої колеса, хутко перетворився на завзятого грибника: "Дарога грибная у менє пад нагамі. Агов, бєлиє, красниє, сєриє, всє плигАйтє да має кашолкі....". Слідом за першими "ластівками" вистроїлась ціла шеренга: тільки встигай підсаджувати. " Ви, молодчики, стрибайте в кашолку ліворуч, а вам, підтоптаним, нічого плутатись поміж молоддю, карабкайтесь у кашолку праворуч. Незабаром вся тара наповнилась. Час рушати назад.

Кланяюсь тобі, лісовий боре, за щедрі дари! До наступної зустрічі!

Денна дорога виявилася не такою гладкою, як нічна: на світ Божий повитикались всі вибоїни, всі калюжі, ще й розсипи каміння повипирали свої гострі боки. Довелося білякам у такт велосипедисту підскакувати та гикати. І хоч молодих біляків це лише веселило, та старі лише незадоволено бурчали...
Тихе полювання виявилося вдалим. Тепер родина з початковим білогрибим зимовим запасом.

Юрій ДАХНО



Теги:гриби, Юрій Дахно, ліс


Читайте також



Коментарі (0)
avatar