Врятована мова народу черокі
На початку XIX століття в народу черокі не було писемної мови. 
Це один із найбільших корінних народів Північної Америки. Їхні землі розташовувалися на території сучасних штатів Теннессі, Джорджія, Північна Кароліна, Алабама та Південна Кароліна. Самі черокі називали себе ᏣᎳᎩ (Цалаґі) — «справжні люди». Їхня історія, закони й легенди існували лише в усній традиції.
І одна людина вирішила це змінити.
Секвоя — коваль і ювелір — не вмів читати чи писати англійською. Але він бачив, як білі поселенці користуються «листками, що говорять» — папером із символами, які можуть зберігати й передавати думки. Він зрозумів: якщо черокі не запишуть свою мову, їхня пам’ять і культура можуть зникнути назавжди.
Протягом 12 років він працював наодинці. З нього насміхалися, вважали одержимим, дружина навіть спалила його перші записи. Але він не здався.
Він створив неможливе — складову писемність із 85 символів, де кожен знак відповідає звуку мови черокі.
У 1821 році він представив її вождям. Секвоя писав, а його донька, сидячи в іншій кімнаті, безпомилково читала написане. Усі зрозуміли — система працює.
Черокі швидко прийняли її. Вже до 1825 року писемність стала офіційною. А у 1828 році вийшла перша газета мовами черокі та англійською — Cherokee Phoenix. Рівень грамотності серед черокі став одним із найвищих у Північній Америці.
Та незабаром настала трагедія.
У 1838 році почалося насильницьке переселення — Шлях сліз. Тисячі черокі були вигнані зі своїх земель. Вони втратили домівки, землю, родини — але не втратили мову. Бо Секвоя дав їм те, що неможливо відібрати: слово, пам’ять, ідентичність.
Сьогодні писемність черокі живе: у школах і університетах,
на дорожніх знаках,
у цифрових шрифтах і навіть на смартфонах — мова черокі є в Unicode і на клавіатурах.
Це не просто винахід.
Це — опір.
Це — любов до свого народу.
Рита КРОО
 Це один із найбільших корінних народів Північної Америки. Їхні землі розташовувалися на території сучасних штатів Теннессі, Джорджія, Північна Кароліна, Алабама та Південна Кароліна. Самі черокі називали себе ᏣᎳᎩ (Цалаґі) — «справжні люди». Їхня історія, закони й легенди існували лише в усній традиції.
І одна людина вирішила це змінити.
Секвоя — коваль і ювелір — не вмів читати чи писати англійською. Але він бачив, як білі поселенці користуються «листками, що говорять» — папером із символами, які можуть зберігати й передавати думки. Він зрозумів: якщо черокі не запишуть свою мову, їхня пам’ять і культура можуть зникнути назавжди.
Протягом 12 років він працював наодинці. З нього насміхалися, вважали одержимим, дружина навіть спалила його перші записи. Але він не здався.
Він створив неможливе — складову писемність із 85 символів, де кожен знак відповідає звуку мови черокі.
У 1821 році він представив її вождям. Секвоя писав, а його донька, сидячи в іншій кімнаті, безпомилково читала написане. Усі зрозуміли — система працює.
Черокі швидко прийняли її. Вже до 1825 року писемність стала офіційною. А у 1828 році вийшла перша газета мовами черокі та англійською — Cherokee Phoenix. Рівень грамотності серед черокі став одним із найвищих у Північній Америці.
Та незабаром настала трагедія.
У 1838 році почалося насильницьке переселення — Шлях сліз. Тисячі черокі були вигнані зі своїх земель. Вони втратили домівки, землю, родини — але не втратили мову. Бо Секвоя дав їм те, що неможливо відібрати: слово, пам’ять, ідентичність.
Сьогодні писемність черокі живе: у школах і університетах,
на дорожніх знаках,
у цифрових шрифтах і навіть на смартфонах — мова черокі є в Unicode і на клавіатурах.
Це не просто винахід.
Це — опір.
Це — любов до свого народу.
Рита КРОО
| Читайте також | 
| Коментарі (0) | 



