Винахідливо збережений артефакт
Пам’ятну таблицю, яку встановили на фасаді літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського ще 8 листопада 1927 року, знайшли під час реставрації будинку письменника. Досі вважалося, що оригінальну меморіальну дошку було втрачено, а її місце зайняла інша таблиця, знайома багатьом поколінням відвідувачів будинку Коцюбинських. Здогадка, що дошку просто перевернули, написавши на її звороті інший текст, з’явилася 2017 року, коли команда Центру історії Вінниці віднайшла відео з відкриття музею у фондах кінофотоархіву імені Пшеничного в Києві.
Як розповідає директор Центру історії Вінниці Олександр ФЕДОРИШЕН, версію про те, що табличку просто перевернули, висунув теперішній головний архітектор міста Євген Совінський. Дослідник здійснив порівняльний аналіз мармурових візерунків таблиці зі стрічки 1927 року та сучасної дошки і виявив їхній «віддзеркалений» збіг малюнку на камені. Але щоб остаточно переконатися, в межах першого етапу реставрації садиби Коцюбинського працівники Центру історії Вінниці спільно з колективом музею та автором зазначеної версії здійснили демонтаж таблиці й таки виявили оригінальну меморіальну дошку зі стилізованим українським модерним написом.
«Перший напис: «Тут 5 [17] вересня 1864 року народився й жив [з перервами] до 1897 року український письменник Михайло Коцюбинський...» — виявився прихованим, натомість на іншому боці шматка мармуру викарбуваний лаконічний стислий напис: «Тут народився і жив Михайло Коцюбинський», — і власне, саме цей напис ми бачили щоразу, коли підходили до музею, — розповідає Олександр Федоришен. — Вірогідно, причиною такого «маскування», здійсненого між 1927 і 1944 роками, стали масове згортання політики українізації в УРСР та маховик сталінських репресій, який набирав обертів. Але слід віддати належне тогочасним музейним працівникам: вони винахідливо зберегли артефакт для нащадків. Адже матеріальні пам’ятки, які нагадували про добу українського культурного ренесансу 1920-х років, ретельно приховувались у спецфондах або знищувались радянською владою».
Чи не найбільше раділи винахідливо збереженому для нащадків артефакту музейники. Адже для закладу це фантастичне надбання, яке не лише здобуде гідне місце в оновленій експозиції музею Коцюбинського, а й надасть можливість напрацювати нові тематичні екскурсії про добу Українського ренесансу і стане джерелом цікавих для туристів легенд.
Олеся ШУТКЕВИЧ, "День"
Як розповідає директор Центру історії Вінниці Олександр ФЕДОРИШЕН, версію про те, що табличку просто перевернули, висунув теперішній головний архітектор міста Євген Совінський. Дослідник здійснив порівняльний аналіз мармурових візерунків таблиці зі стрічки 1927 року та сучасної дошки і виявив їхній «віддзеркалений» збіг малюнку на камені. Але щоб остаточно переконатися, в межах першого етапу реставрації садиби Коцюбинського працівники Центру історії Вінниці спільно з колективом музею та автором зазначеної версії здійснили демонтаж таблиці й таки виявили оригінальну меморіальну дошку зі стилізованим українським модерним написом.
«Перший напис: «Тут 5 [17] вересня 1864 року народився й жив [з перервами] до 1897 року український письменник Михайло Коцюбинський...» — виявився прихованим, натомість на іншому боці шматка мармуру викарбуваний лаконічний стислий напис: «Тут народився і жив Михайло Коцюбинський», — і власне, саме цей напис ми бачили щоразу, коли підходили до музею, — розповідає Олександр Федоришен. — Вірогідно, причиною такого «маскування», здійсненого між 1927 і 1944 роками, стали масове згортання політики українізації в УРСР та маховик сталінських репресій, який набирав обертів. Але слід віддати належне тогочасним музейним працівникам: вони винахідливо зберегли артефакт для нащадків. Адже матеріальні пам’ятки, які нагадували про добу українського культурного ренесансу 1920-х років, ретельно приховувались у спецфондах або знищувались радянською владою».
Чи не найбільше раділи винахідливо збереженому для нащадків артефакту музейники. Адже для закладу це фантастичне надбання, яке не лише здобуде гідне місце в оновленій експозиції музею Коцюбинського, а й надасть можливість напрацювати нові тематичні екскурсії про добу Українського ренесансу і стане джерелом цікавих для туристів легенд.
Олеся ШУТКЕВИЧ, "День"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |