Вихідного дня в хаті. Перепустка українця
Прибув я якось до столиці,
У центр російської землі,
Неначе в’язня із в’язниці,
Мене зустріли москалі.
А як побачили тризубець —
Перекосило навіть рот.
Я був неначе самогубець,
Що самотужки ліз на дот.
Але знавцем не треба бути,
Коли спілкуєшся з «хохлом»,
Щоб запах сальця не почути,
Копченого із часником.
Якби ж то бачили в Кремлі,
Як сала хочуть москалі,
Слина котилася б із рота,
Що вже й забули навіть, хто ти.
Відрізав шмат — не варта втрата,
Хай покладуть хоч на язик,
Зрадівши, митники як брату
Відкрили візу аж на рік.
Микола ОРЛИК,
м. Чернігів
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
