Від вашого кемерова вить хочеться...

Від вострікова і кємєрова в стрічці вже вить хочеться. Не думав, чесно кажучи, що у мене така кількість співчувальників поруч. Та це ваша справа - хай і так. Путін таки правий - "адін нарот". Він знав, про що казав.

Хтось все за тих дітей бідкається, а мені чогось все тіло нашого вояка перед очима стоїть. Ну, оте. З вирізаним серцем. Що за машиною вострікови волочили. Не знаю, чого ото. І дитячі іграшки, що з Боїнга посипались. Якими вострікови торгували потім і в посилочках своїм діткам слали.

А дітей, безперечно, жаль. Абстрактно. Як отих дітей Німеччини, яким Преображенський співчував.

І якщо вже до класики звертатись, то ще звідти ж: "цеглина ніколи нікому так просто на голову не падає". А для тих, хто не знайомий із цим варіантом - більш відомий парафраз із вашого улюбленого Жеґлова: "Наказания без вины не бывает. Запомни, Шарапов!"

І вже зовсім наостанок із Святого Письма. Там, де про сорок років в пустелі. Доки не помер останній, народжений в рабстві. Якось так.

Олег ЛУЗАН