Вдячне слово народного депутата
Дорогі мої земляки, мешканці славної Чернігівщини! Сердечно і урочисто вітаю вас, схиляючи голову перед вами на знак моєї глибокої вдячності.
З нагоди закінчення моєї трудової діяльності у Верховній Раді України від усієї душі дякую всім, хто своїми голосами на виборах утримував мене на відповідальній посаді народного депутата України впродовж 2005 – 2012 років.
Сердечно дякую всім, хто упродовж цих непростих, сповнених напруженої роботи і переживань років підтримував мене словом, вчинками, молитвами і піклуванням.
Висловлюю щиру вдячність усім моїм помічникам-консультантам у столиці та помічникам-представникам у Городнянському, Куликівському, Менському, Новгород-Сіверському, Ріпкинському, Чернігівському і Щорському районах, з котрими тісно і плідно співпрацював під час моїх IV, V i VI каденцій у Верховній Раді України.
Дякую вам за добросовісну плідну працю і суттєвий внесок у якісну професійну підготовку матеріалів і пропозицій, використаних у парламентській законотворчій діяльності та в оперативній роботі з виборцями.
Оглядаючись на пройдений шлях боротьби за справедливе розв’язання проблем в Україні, на мою особисту роль у цій боротьбі, звіряючи мої думки з покликом серця, відчуваю, що не маю великих підстав для претензій до самого себе. Сумління бентежить мене хіба що невеликими докорами.
Але водночас бачу, що багато чого не вдалося впровадити у життя. Багато намірів з різних причин залишилися на папері — у словах, а не у справах. Цілий ряд моїх дуже важливих пропозицій, попереджень і зусиль не були сприйняті моїми колегами з відповідною серйозністю.
Деякі з цих важливих пропозицій залишаються актуальними сьогодні й на перспективу. Зокрема було легковажно проігноровано розроблену в моїй депутатській команді програму реорганізації і зміцнення партії «Батьківщина».
Прикро усвідомлювати, що внаслідок саме цієї легковажності партія втратила авторитет у суспільстві, що й підтвердилося результатами виборів-2012.
Організація життя на всіх рівнях суспільства в Україні ще не підлягає чітким раціональним правилам без жодних винятків, як це встановлено і відбувається в розвинутих країнах Європи і всього демократичного світу. Прірва між багатими і бідними в Україні продовжує поглиблюватися — неправда, що поширюється з владної верхівки, лише посилює розкол у суспільстві.
Значна частина проблем життєдіяльності людей і всієї держави мають вирішуватися не «в центрі», а «на місцях», тобто там, де ці проблеми виникають, де краще видно їх джерело й можливості розв’язання.
Ба більше: саме завдяки зусиллям сумлінних активістів на місцевому рівні багато чого вдається зрозуміти й зробити «у центрі».
Отож нам, шановні мої земляки, треба ще дуже багато зробити, щоб вибороти право на самостійне господарювання в нашому великому українському домі, на нашій українській землі — у власному обійсті, в селі, місті, районі, області, в державі.
Зокрема, ми повинні й надалі обстоювати право місцевих громад залишати основну частину свого фінансового доробку для вирішення проблем на місцях, тому що саме розвиток ініціатив на рівні місцевої громади є найпотужнішим чинником розширення і зміцнення внутрішнього ринку, який є фундаментом усього господарства України.
Низько кланяюся вам, мої дорогі земляки, за вашу щоденну сумлінну працю і вашу витривалість у нинішніх непростих умовах. Бажаю вам доброго здоров’я і, незважаючи на труднощі, не втрачати оптимізму, віри та надії.
Нехай Бог благословить вас на добрі справи!
Щиро ваш —
Віталій КОРЖ,
народний депутат України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |