В онкології теж винна Супрун?
Якось весною минулого року я запитала головного лікаря одного обласного онкодиспансеру, що він думає про Супрун. Він сказав фуфуфу. Я запитала, а чому - фуфуфу, (бо я не так глибоко в темі, як він - всередині кухні).
А він почав мені розповідати про погану реформу сімейної медецини і все це неправильно і так не можна і всьо воно погано.
А я кажу- так ви про онкологію може щось скажете? Про реформу сімейної є кому сказати.
Він нічого не сказав. Та й приводом до нашої зустрічі був новий сучасний апарат для лікування онкохворих - куплений за кошти місцевого бюджету, субвенцій з державного бюджету і пожертвувань меценатів.
Зате я спілкуюся через, на жаль, особисті причини, з онкохворими. І активісти, онкохворі в ремісії (тобто ті, що давно в темі) , кажуть - що фінансування в онкології в рази покращилось на фоні попередніх років .
Так, в онкології і далі печаль, та й мало в якій країні держава повністю фінансує лікування онкохворих, але печаль печальна була раніше. І печаль часто пов"язана тут ще й з людським фактором, коли лікарі через низьку оплату праці очікують від пацієнтів подяк. І сюди, на відміну від сімейної медеицни, реформа ще не добралася, щоб лікарі в онкології отримували адекватну зарплату, бо реформа триває етепами з найнижчого рівня (амбулаторій і поліклінік і сімейних лікарів, які тепер, як я розумію з неглибокого знання теми і прослуханих інтерв"ю Супрун, отримують навіть більше, ніж вузькопрофільні спеціалісти).
Але зараз, бодай, є шанс отримати хіміотерапію безкоштовно (в нашому випадку з восьми хімій - платили за препарати лише тричі, коли на той момент їх не було в лікарні). А також є прозорі механізми перевірити, чи є ліки в лікарні чи ні, якщо лікар каже - а нема. І якщо йому тикнеш даними з відкритих в онлайні джерел - а от є, йому довдеться їх дати.
Але лікарям, які звикли напряму торгувати ліками (точніше через рекомендоваих посередників) - було зручніше, коли препаратів взагалі нема, або якщо неможливо відслідкувати, чи вони є.
І, до речі, днями, мені написала пацієнтака з того онкодиспансеру, про який вище згадала, що далі цей закуплений сучасний апарат не працює для всіх, а виключно в якомусь тестовому режимі (хоча ще минулої весни казали, що все готове для запуску), а всіх далі відправляють на техніку, яка не лікує точково, а валить по здорових клітинах. Напевно, винна в тому Уляна Супрун?
Мар'яна П'ЄЦУХ
А він почав мені розповідати про погану реформу сімейної медецини і все це неправильно і так не можна і всьо воно погано.
А я кажу- так ви про онкологію може щось скажете? Про реформу сімейної є кому сказати.
Він нічого не сказав. Та й приводом до нашої зустрічі був новий сучасний апарат для лікування онкохворих - куплений за кошти місцевого бюджету, субвенцій з державного бюджету і пожертвувань меценатів.
Зате я спілкуюся через, на жаль, особисті причини, з онкохворими. І активісти, онкохворі в ремісії (тобто ті, що давно в темі) , кажуть - що фінансування в онкології в рази покращилось на фоні попередніх років .
Так, в онкології і далі печаль, та й мало в якій країні держава повністю фінансує лікування онкохворих, але печаль печальна була раніше. І печаль часто пов"язана тут ще й з людським фактором, коли лікарі через низьку оплату праці очікують від пацієнтів подяк. І сюди, на відміну від сімейної медеицни, реформа ще не добралася, щоб лікарі в онкології отримували адекватну зарплату, бо реформа триває етепами з найнижчого рівня (амбулаторій і поліклінік і сімейних лікарів, які тепер, як я розумію з неглибокого знання теми і прослуханих інтерв"ю Супрун, отримують навіть більше, ніж вузькопрофільні спеціалісти).
Але зараз, бодай, є шанс отримати хіміотерапію безкоштовно (в нашому випадку з восьми хімій - платили за препарати лише тричі, коли на той момент їх не було в лікарні). А також є прозорі механізми перевірити, чи є ліки в лікарні чи ні, якщо лікар каже - а нема. І якщо йому тикнеш даними з відкритих в онлайні джерел - а от є, йому довдеться їх дати.
Але лікарям, які звикли напряму торгувати ліками (точніше через рекомендоваих посередників) - було зручніше, коли препаратів взагалі нема, або якщо неможливо відслідкувати, чи вони є.
І, до речі, днями, мені написала пацієнтака з того онкодиспансеру, про який вище згадала, що далі цей закуплений сучасний апарат не працює для всіх, а виключно в якомусь тестовому режимі (хоча ще минулої весни казали, що все готове для запуску), а всіх далі відправляють на техніку, яка не лікує точково, а валить по здорових клітинах. Напевно, винна в тому Уляна Супрун?
Мар'яна П'ЄЦУХ
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |