Троїцький собор гетьманства Мазепи
Троїцьких храмів в Україні сотні. Один з найдавніших і найзначніших з них – кафедральний собор у Чернігові. Він настільки величний, що коли стоїш біля нього, просто захоплює дух. Але то й був такий задум архієпископа Лазара Барановича, коли він розпочав 30 квітня 1679 р. зводити цей головний чернігівський храм, що мав нагадати простолюддю і старшинам: Святий Дух, Бог-Отець, Бог-Син все бачать! Все знають!
Нелегко мурувалися стіни собору. Як зазначалось в одному з документів, на запрошення архієпископа наступного року “майстра немецкой породы на имя Ивана Баптисту, которого для поправы церкви пастырское до Чернигова из Литвы затягнено». Однак через брак коштів і пасивність гетьмана Івана Самойловича будівництво велося мляво. Новий гетьман по-іншому поставився до прохань архієпископа. Універсалом від 8 травня 1688 р. І.Мазепа, “уважаючи ...значную скорб ясне в Богу преосвященного его милости господина отца Лазаря Барановича... в млинах, в маетностях его пастирской милости найдуючихся, владзи его ж пастирской милости в свіжопрошлих літех отдалених, отказуючихся тепер подлуг узнаня самой слушности, приворочаем до катедре архіепископии черніговской млини все, в Бистрику на реці Реті стоячии, именно млин Гациков, млин Гаврилов, млин Головнин, позволяючи з них тую ж знову части пожитков всяких брати на пастыря его милости, яко и прежде збиралося”. Відібрав гетьман на користь Л.Барановича кілька млинів і у старшин, які за певних обставин ними заволоділи. Правитель Гетьманщини також виділив на закінчення Троїцького собору 10000 золотих. Після освячення собору 12 травня 1695 р. правдоподібно 20 липня того ж року до нього перенесено з Іллінської церкви чудотворну ікону Іллінської Богоматері.
З Троїцького кафедрального собору пішли у світ святих Феодосій Углицький, Іоанн Максимович, Антоній Стаховський, Філарет Гумілевський. У ньому був на службах Димитрій Ростовський, інші відомі діячі православної церкви.
Тут покояться мощі святих угодників Феодосія Чернігівського, Філарета Гумілевського, преподобного Лаврентія.
Сергій ПАВЛЕНКО
Нелегко мурувалися стіни собору. Як зазначалось в одному з документів, на запрошення архієпископа наступного року “майстра немецкой породы на имя Ивана Баптисту, которого для поправы церкви пастырское до Чернигова из Литвы затягнено». Однак через брак коштів і пасивність гетьмана Івана Самойловича будівництво велося мляво. Новий гетьман по-іншому поставився до прохань архієпископа. Універсалом від 8 травня 1688 р. І.Мазепа, “уважаючи ...значную скорб ясне в Богу преосвященного его милости господина отца Лазаря Барановича... в млинах, в маетностях его пастирской милости найдуючихся, владзи его ж пастирской милости в свіжопрошлих літех отдалених, отказуючихся тепер подлуг узнаня самой слушности, приворочаем до катедре архіепископии черніговской млини все, в Бистрику на реці Реті стоячии, именно млин Гациков, млин Гаврилов, млин Головнин, позволяючи з них тую ж знову части пожитков всяких брати на пастыря его милости, яко и прежде збиралося”. Відібрав гетьман на користь Л.Барановича кілька млинів і у старшин, які за певних обставин ними заволоділи. Правитель Гетьманщини також виділив на закінчення Троїцького собору 10000 золотих. Після освячення собору 12 травня 1695 р. правдоподібно 20 липня того ж року до нього перенесено з Іллінської церкви чудотворну ікону Іллінської Богоматері.
З Троїцького кафедрального собору пішли у світ святих Феодосій Углицький, Іоанн Максимович, Антоній Стаховський, Філарет Гумілевський. У ньому був на службах Димитрій Ростовський, інші відомі діячі православної церкви.
Тут покояться мощі святих угодників Феодосія Чернігівського, Філарета Гумілевського, преподобного Лаврентія.
Сергій ПАВЛЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
