Три кроки для припинення торгових війн з Росією
Тільки ПрП КФ «Прометей» (м. Мена Чернігівська обл.), АТ «Пирятинський сирзавод» та ТОВ «Гадячсир» (Полтавська обл.) з семи українських заводів відновлять поставки сиру в Росію, -- такими є результати поїздки в Москву міністра економічного розвитку.
Чи може Україна убезпечити себе від торгових війн з Росією і що для цього потрібно робити?
Після проголошення незалежності ми втягнулися в перманентну україно-російську торговельну війну, з якої жодна влада України, - ні проросійська, ні проукраїнська, -- не змогла вийти. Згадайте війни з постачанням російських нафти та газу, забороною експорту української м'ясо-молочної продукції, цукру, карамелі, труб! А скільки скандалів розпалювала Росія навколо експортної продукції українського ВПК тощо.
Є гарний рецепт УНП для зменшення тиску Росії та швидкого виходу з торговельних війн -- купуй українське, захищай українське, роби українське! Тобто лише політика підтримки національного виробництва та насичення внутрішнього ринку власною продукцією дозволить говорити з країною-сусідом на рівних. Нагадаю, -- Росія постачає в Україну безліч найменувань національної продукції. В зв`язку з цим, потрібно переводити двосторонні торговельні стосунки у площину українських інтересів.
По-перше, цей процес слід починати з різкого зменшення закупівлі енергоносіїв в Росії. Україна не повинна купувати в Росії ядерне паливо для АЕС – нині це 100% від потреб, - оскільки може за 3 роки побудувати відповідне власне виробництво. Нам немає потреби закуповувати в Росії 80% газу,бо є можливість перевести українські ТЕЦ - а це 40% виробництва електроенергії, -- на національне вугілля. Врешті-решт, Україна має вдосталь енергетичних ресурсів: сланцевий та шельфовий газ, нафта. За 3-5 років за рахунок власних ресурсів та енергозаощадження ми можемо скоротити закупівлю російських енергоносіїв -- до 10-20%.
По-друге, Україна повинна різко зменшити обсяги імпортування російських товарів по всіх інших напрямках. Наприклад, навіщо нам закуповувати російський цемент, якщо у нас є власна цементна галузь? Українська металургія пів-світу забезпечує металопрокатом, і ми не потребуємо -- російського. Навіщо купувати у Росії низькоякісні автомобілі, якщо за розумної державної політики ми можемо модернізувати власне автовиробництво?
По-третє, Росія, завдяки торговельним війнам сприяє виходу українського виробника на інші ринки. Український уряд має прискорити цей процес, -- сприяти модернізації українських підприємств та пошуку інших ринків для експорту української національної продукції.
Тобто Україна має навчиться відстоювати свій національний інтерес через наповнення українською продукцією національного ринку та розширення присутності в третіх країнах, а також діяти адекватно щодо російського продукту на українському ринку в разі недружніх кроків Росії. Якщо Україна цього навчиться, то за 3-4 роки Росія сама на пільгових умовах запропонує нам торгувати і дружити. Просуванню вперед заважає одне, -- комплекс меншовартості української влади. Наш чиновник понад 20 років дивиться на Москву, як на старшого брата, а не як на рівноправного партнера, і це величезна проблема.
Чи може Україна убезпечити себе від торгових війн з Росією і що для цього потрібно робити?
Після проголошення незалежності ми втягнулися в перманентну україно-російську торговельну війну, з якої жодна влада України, - ні проросійська, ні проукраїнська, -- не змогла вийти. Згадайте війни з постачанням російських нафти та газу, забороною експорту української м'ясо-молочної продукції, цукру, карамелі, труб! А скільки скандалів розпалювала Росія навколо експортної продукції українського ВПК тощо.
Є гарний рецепт УНП для зменшення тиску Росії та швидкого виходу з торговельних війн -- купуй українське, захищай українське, роби українське! Тобто лише політика підтримки національного виробництва та насичення внутрішнього ринку власною продукцією дозволить говорити з країною-сусідом на рівних. Нагадаю, -- Росія постачає в Україну безліч найменувань національної продукції. В зв`язку з цим, потрібно переводити двосторонні торговельні стосунки у площину українських інтересів.
По-перше, цей процес слід починати з різкого зменшення закупівлі енергоносіїв в Росії. Україна не повинна купувати в Росії ядерне паливо для АЕС – нині це 100% від потреб, - оскільки може за 3 роки побудувати відповідне власне виробництво. Нам немає потреби закуповувати в Росії 80% газу,бо є можливість перевести українські ТЕЦ - а це 40% виробництва електроенергії, -- на національне вугілля. Врешті-решт, Україна має вдосталь енергетичних ресурсів: сланцевий та шельфовий газ, нафта. За 3-5 років за рахунок власних ресурсів та енергозаощадження ми можемо скоротити закупівлю російських енергоносіїв -- до 10-20%.
По-друге, Україна повинна різко зменшити обсяги імпортування російських товарів по всіх інших напрямках. Наприклад, навіщо нам закуповувати російський цемент, якщо у нас є власна цементна галузь? Українська металургія пів-світу забезпечує металопрокатом, і ми не потребуємо -- російського. Навіщо купувати у Росії низькоякісні автомобілі, якщо за розумної державної політики ми можемо модернізувати власне автовиробництво?
По-третє, Росія, завдяки торговельним війнам сприяє виходу українського виробника на інші ринки. Український уряд має прискорити цей процес, -- сприяти модернізації українських підприємств та пошуку інших ринків для експорту української національної продукції.
Тобто Україна має навчиться відстоювати свій національний інтерес через наповнення українською продукцією національного ринку та розширення присутності в третіх країнах, а також діяти адекватно щодо російського продукту на українському ринку в разі недружніх кроків Росії. Якщо Україна цього навчиться, то за 3-4 роки Росія сама на пільгових умовах запропонує нам торгувати і дружити. Просуванню вперед заважає одне, -- комплекс меншовартості української влади. Наш чиновник понад 20 років дивиться на Москву, як на старшого брата, а не як на рівноправного партнера, і це величезна проблема.
Юрій Костенко,
голова Української народної партії
голова Української народної партії
Коментарі (0) |