Головна › Новини › ПОГЛЯД
Треба закон про захист демократії в Росії!
22-Сер-16 937 3.7 0
Їхав до російсько- українського кордону в Сеньківці і провокативно заговорив з офіцером – прикордонником про потребу будівництва таборів для російських біженців, які хлинуть в Україну з початком розпаду Росії. Думав – посміється чи біля лоба покрутить… Аж ні – офіцер мене підтримав! Тобто на кордоні вони відчувають як починає тріщати російська імперія, що сьогодні має назву Російської Федерації, але не є ні першим, ні другим. Коли ж я в своїх книгах «Акурайку» та «В осім барку», у статті «Помстимося Росії …любов’ю!» ще на початку 2000-х писав про розпад Росії і виклики, що стоять через це для України, з мене сміялися відверто…

Та Бог з ними – як казала моя баба Лисаветка, з посміху люди бувають… Що робити тепер, в часі війни? Адже маємо пам’ятати слова геніального Тараса – хвалитесь, що Польща впала? Правда ваша – Польща впала та й вас роздавила! (цитата з пам’яті). Щоб не вийшло по аналогії і з розпадом Росії, адже, як би кому того не хотілося, Росія – виплід українських рук, ідей, крові і поту. А талановитий француз Екзюпері (до речі, фронтовий льотчик) писав, що ми відповідальні за тих, кого приручили…

Тож тепер необхідно прийняти Закон про захист демократії в Росії. Там тої демократії, звісно, жалюгідні рештки, але – нам своє робить. Цим Законом передбачити створення – і то негайне – Інституту вивчення Росії за аналогією з подібним закладом щодо України в США. Завданням Інституту має стати прогнозування не стільки шляхів розпаду Росії, а вироблення українських сценаріїв для збереження українських впливів на Зеленому і Сірому Клині, в освоєному українцями західному Сибіру, на крайній Півночі, в побудованому на кістках наших предків- козаків Санкт- Петербурзі, на етнічних українських землях Кубані, Курщини, Вороніжчини, Стародубщини. Адже глобальний світ може віддати їх під протекторат Китаю та західних країн.

Закон має передбачати захист кволих паростків демократії – і в першу чергу національних борінь казанських татар та башкирів, якутів, поморів, бурятів, марійців, ерзя, чиї лідери переслідуються режимом РФ. Багато моїх колег бояться напливу ганапольських та кісєльових – по- перше, захищати – не означає віддавати їм український інформаційний простір, а по-друге, російських демократів серед демократів Російської Федерації якраз найменше. Просто про засуджених та катованих демократів Татарстану і Башкортостану ми практично не знаємо – надати їм публічне звучання також має передбачати Закон про захист демократії в Росії.

…З Росією ми воюємо і треба бут нещадними у війні з окупантами. Але маємо думати і про завтра – ніяка стіна Яценюка чи навіть бетонна не захистять нас від сусіда, якщо ми тільки на неї будемо сподіватися. Та й розпад Росії – навальний і різкий нам не вигідний хоча би через орди голодних біженців, що хлинуть на багату Україну. Та й це ж треба бути повними дурнями, щоб у час, коли політичні столиці світу уже три роки починають свої ранки з київських новин, українці відмовилися від претензій на сибірське місто нафтовиків, назване Муравленко на честь українця з Вінничини, чи від Чернігівки і Переяславки на Далекому Сході, чи від сіл Іванівка, Степанівка і Мазепівка, заснованих гетьманом Мазепою на Курщині, чи від української Кубані. Тож починаймо будувати табори для російських біженців!

Василь ЧЕПУРНИЙ
Опубліковано в газеті "Сіверщина" за 18 серпня 2016 року


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Василь Чепурний, Стародубщина, розпад Росії, російська демократія


Читайте також



Коментарі (0)
avatar