Точка зору. Народні прикмети
Із 23 квітня за народними повір’ями в Україні закінчувалося найбільше бездоріжжя. А до цього часу мали стужавіти всі шляхи та дороги. Цього року такий відлік — особливий. Адже за днем Терешка (23 квітня) настав Великий день — День Єднання. І наївність наша українська підсвідомо вселяє віру в те, що такий збіг — не випадковий. Усе ж таки, коли-не-коли, а зміни в суспільстві нашому повинні настати. Хоча, за останніми даними багатьох рейтингових інституцій, довіра народу до влади катастрофічно падає. А вояки (!), до яких звернулись в одній із телевізійних програм на Першому національному (ДЕРЖАВНОМУ) каналі аналітики, продемонстрували дивовижну єдність — за результатами анонімного голосування на електронному табло висвітилась така довіра в нуль відсотків! І це ж бо не лікарі чи вчителі, на яких можна пильної уваги й не звертати, а ВІЙСЬКОВІ, які повинні захищати українську державу! Та що там військові! Онде сам головнокомандувач — Президент України — Віктор Янукович минулого тижня підкреслив: «Народ довели до такого стану, що люди перестали вірити всім — не вірили і не вірять сьогодні владі». Можна погоджуватися чи ні зі сказаним, розмірковувати, про яку владу глава держави так сказав, але ж зроблено акцент правдиво. Я, наприклад, можливо, вперше почув правду від українського Президента. І мені не так уже й важливо, принаймні, зараз, у який бік зроблено закид, бо не сьогодні розперезались ті, хто все більше людей перетворює на рабів, котрі змушені працювати на ПЕРШИХ, «відпрацьовувати» нову «повинність». І теж не тільки протягом останніх п’яти років. Сьогоднішні керманичі теж уже колись працювали при владі…
Між тим на думку спадають деякі аналогії. Днями у книзі Лариси Васильєвої «Кремлівські дружини» вичитав цікавий епізод, який виразно виділяє серцевину цієї теми — теми рабства. Катерина Калініна, дружина всесоюзного старости Калініна, уже в 1924 році роздумує: «Що було б, якби Спартак переміг Красса? — запитали у Карла Маркса, на що той відповів: «Помінялись би місцями». (До речі, у 1938 році цю жінку засудили за антирадянщину до 15 років, у той час як її чоловік справно продовжував служити Сталіну…)
…Ніна Бугрим із Бурівки, що на Городнянщині, якій через хворобу ніг важко ходити, тримає пару вуликів із бджолами. Від неї дізнався, що 30 квітня — день Зосима, покровителя бджіл. Цього дня власники корисних комах тричі обходили пасіки зі страсною свічкою та свяченою водою, скроплювали нею всі вулики, а при вході прибивали «вовчу пащеку», щоб бджоли «могли одгризтися від напасників». Виявляється, «Божою мухою» образно називали в народі бджіл. Їх не можна було проклинати, навіть казати, щоб вони «здохли», а тільки «згинули», «вимерли»…
Чи діждеться наша рідна влада, щоб її наш люд не обсипав різними епітетами на кшталт отого негативізму? Це залежить не тільки від влади, а й від нас самих…
А в природі береза та вільха розпускаються. Старі люди спостерігали: якщо береза перед вільхою лист розпустила, то чекай сухого літа, а якщо вільха перед березою, то все літо буде мокре. Матінка-природа — мудра, а тому все від природи відбивається і в реальному житті…
Сергій КОРДИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |