Теракт у Франції: чекаємо голосу раввинів!

Жахливе вбивство у Парижі працівників редакції сатиричного видання широко обговорюється у світі. Крім засудження тероризму і співчуття сім'ям вбитих, треба задуматися і над причинами.

Редакція постійно друкувала карикатури на пророка Мухамеда, через що отримувала попередження і погрози від ісламістів. На них, швидше всього, і ляже підозра про теракт. Хоча не треба відкидати і версію, викликану начебто записаними словами одного з нападників російською мовою "Нє трогай єво, он уже гатовий"...
Розстріл редакції став кінцем політики мультикультуралізму, що його проводить Европа. Зрештою, колонізовані народи завжди руйнують метрополію - так було з Римом, зруйнованим варварами, так буде з Росією, Москва якої уже вміщує мільйон азербайджанців, сотні тисяч чеченців, таджиків та інших підкорених імперією народів. Вони недарма танцюють на Красній площі лєзгінку, а не комаринську... Франція також була імперією, що підкорила мусульманську північ Африки і тепер отримує віддачу, розтягнену в часі...

Редакція паризького журналу не зважала на погрози, що й стало причиною вбивства. Свою поведінку паризькі журналісти пояснювали свободою слова. Але ж хіба свобода слова може стати свободою образи релігійних почуттів? У Франції - стала. Схоже, свобода сексуальних меншин у Европі захищена набагато більше, ніж свобода віросповідання.

До речі, провідні мусульманські інституції засудили теракт у Парижі, підкреслюючи, що іслам виступає проти насильства. Хотілося б, щоб і іудейські раввини засудили образу релігійних почуттів мусульман та християн, чим послідовно займалася розстріляна редакція.

Міхаїл Ходорковський також мав би підпасти під осуд провідників релігії його народу, адже він закликав, щоб і всі наступні числа журналу, і інші журнали не виходили без карикатур на пророка Мухамеда. А якби хтось закликав не видавати жодного номера без карикатур на хасидів, раввинів, зірку Давида і Бен- Гуріона, чи так би закликав Ходорковський і далі друкувати карикатури на символи єврейського народу?

Поділяю позицію голови Меджлісу кримсько- татарського народу Рефата Чубарова: "Певно, для Ходорковського наступив той час, коли, стравивши між собою людей різних віросповідань, він найкращим чином зможе віддячити Путіну…. Путін же серйозно сподівається на те, що лідери західних країн, відкинувши фактор російського державного терору, знову сядуть з ним за спільний стіл, але уже для боротьби з "ісламським" тероризмом…".

Мудрий Рефат- ага!

А ще я поділяю думку і київського журналіста Олександра Піддубного: "Перш ніж класти квіти до посольства Франції у Києві - я хочу побачити квіти під посольством України у Парижі в знак співчуття до тисяч вбитих та поранених українців російською агресією".

Василь ЧЕПУРНИЙ