Сьогодні - 115 років чернігівській "Просвіті"
Вітаю всіх причетних з ювілеєм чернігівського товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка. Хоча саме чернігівську "Просвіту" доцільніше було б назвати ім'ям її першого голови Михайла Коцюбинського.
Їх було 45 - тих перших чернігівців, які 27 грудня 1906 року зложилися в "Просвіту". Зібралися вони на установчі збори у приміщенні Чернігівської міської думи - відтак на її приміщенні, а це колишня філія Нацбанку, зараз там судова адміністрація, варто відкрити меморіальну дошку. Міському голові Хижнякову є, а "Просвіті" ще нема.
Головував на зібранні депутат Державної Думи російської імперії, голова її української депутації, знаменитий адвокат Ілля Шраг. Виступили про потребу українських шкіл, читалень тощо Михайло Коцюбинський і Микола Вороний. Правління обрали у складі у такому складі: І. Шраг — адвокат, В. Коцюбинська — педагог, М. Коцюбинський — службовець статистичного бюро, В. Андрієвський — службовець губернської земської управи, Ф. Левицька — службовець губернської земської управи, М. Жук — вчитель малювання, митець.
Помітними заходами чернігівської "Просвіти" стали концерти Миколи Лисенка та Олександра Мишуги, які показали красу української музики та пісні, вечори пам'яті Тараса Шевченка з великими перешкодами від влади, лекції українською мовою на різні теми, в тому числі і про холеру. Відзначилися філії чернігівської "Просвіти" у Козельці, Ніжині та Конотопі. Ввійшов у хрестоматії української історії збір коштів для хворого Івана Франка, де реферат про нього виголосив Михайло Коцюбинський. І все це - в умовах заборон, тиску, переслідувань. Зрештою, аж 1911 року "Просвіта" змушена була перервати свою роботу, яку відновила 1917 року, щойно це стало можливим. Тоді її головою було обрано Іллю Шрага, а до правління ввійшли: . Шраг, І. Коновал, В. Коцюбинська, В. Базилевич, Ф. Шкуркіна-Левицька, М. Костенко, А. Косовець, В. Елланський, Р. Бжеський, Ф. Смиринський, О. Приходько, А. Верзилов, Д. Лебедь, священик Пальчевський, солдат М. Кукса, кандидати: М. Діаконенко, Л. Нарочницький, Г. Діденко. На початок 1918 року в губернії вже діяли більше сотні "Просвіт".
Переказувати всю історію такої поважної організації буде задовго, та й, власне, вона - об'єктивна ы чесна - ще не написана. Та скажу лишень, що в 1920- і роки частково діяла при комуністах, аж доки членство в "Просвіті" не перекочувало звинуваченнями у розстрільні справи НКВС. В час німецької окупації була коротко відроджена, а з поверненням російської окупації - знов заборонена.
Відновлена 15 січня 1989 року на садибі Михайла Коцюбинського. Сьогодні символом "Просвіти" є приватний будинок по вулиці Хлібопекарській, 10, що наразі стоїть зачиненим, бо його хоче відібрати керівництво обласної ради. В чиїхось, звісно, приватних інтересах.
"Просвіту" весь час переслідують. Але ж то була окупаційна влада. А тепер?
Василь ЧЕПУРНИЙ,
почесний голова чернігівського обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка.
Їх було 45 - тих перших чернігівців, які 27 грудня 1906 року зложилися в "Просвіту". Зібралися вони на установчі збори у приміщенні Чернігівської міської думи - відтак на її приміщенні, а це колишня філія Нацбанку, зараз там судова адміністрація, варто відкрити меморіальну дошку. Міському голові Хижнякову є, а "Просвіті" ще нема.
Головував на зібранні депутат Державної Думи російської імперії, голова її української депутації, знаменитий адвокат Ілля Шраг. Виступили про потребу українських шкіл, читалень тощо Михайло Коцюбинський і Микола Вороний. Правління обрали у складі у такому складі: І. Шраг — адвокат, В. Коцюбинська — педагог, М. Коцюбинський — службовець статистичного бюро, В. Андрієвський — службовець губернської земської управи, Ф. Левицька — службовець губернської земської управи, М. Жук — вчитель малювання, митець.
Помітними заходами чернігівської "Просвіти" стали концерти Миколи Лисенка та Олександра Мишуги, які показали красу української музики та пісні, вечори пам'яті Тараса Шевченка з великими перешкодами від влади, лекції українською мовою на різні теми, в тому числі і про холеру. Відзначилися філії чернігівської "Просвіти" у Козельці, Ніжині та Конотопі. Ввійшов у хрестоматії української історії збір коштів для хворого Івана Франка, де реферат про нього виголосив Михайло Коцюбинський. І все це - в умовах заборон, тиску, переслідувань. Зрештою, аж 1911 року "Просвіта" змушена була перервати свою роботу, яку відновила 1917 року, щойно це стало можливим. Тоді її головою було обрано Іллю Шрага, а до правління ввійшли: . Шраг, І. Коновал, В. Коцюбинська, В. Базилевич, Ф. Шкуркіна-Левицька, М. Костенко, А. Косовець, В. Елланський, Р. Бжеський, Ф. Смиринський, О. Приходько, А. Верзилов, Д. Лебедь, священик Пальчевський, солдат М. Кукса, кандидати: М. Діаконенко, Л. Нарочницький, Г. Діденко. На початок 1918 року в губернії вже діяли більше сотні "Просвіт".
Переказувати всю історію такої поважної організації буде задовго, та й, власне, вона - об'єктивна ы чесна - ще не написана. Та скажу лишень, що в 1920- і роки частково діяла при комуністах, аж доки членство в "Просвіті" не перекочувало звинуваченнями у розстрільні справи НКВС. В час німецької окупації була коротко відроджена, а з поверненням російської окупації - знов заборонена.
Відновлена 15 січня 1989 року на садибі Михайла Коцюбинського. Сьогодні символом "Просвіти" є приватний будинок по вулиці Хлібопекарській, 10, що наразі стоїть зачиненим, бо його хоче відібрати керівництво обласної ради. В чиїхось, звісно, приватних інтересах.
"Просвіту" весь час переслідують. Але ж то була окупаційна влада. А тепер?
Василь ЧЕПУРНИЙ,
почесний голова чернігівського обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |